Завіса

Завіса, -си, ж. 1) Завѣса, занавѣсъ. Левиц. Пов. 52. У церкві надвоє роздерлась завіса. Чуб. III. 16. Над вікнами висіли з оксамиту та ще з чогось завіси. Стор. М. Пр. 74. 2) Тесемки, которыми связывается опушка мѣховой шапки (у галицк. мѣщанъ). Шапка на завісах. Гол. Од. 19. 3) Дверная петля. 4) Родъ жерди для развѣшиванія бѣлья. Вх. Зн. 18. 5) = Завіс. Вх. Уг. 238.

Тлумачення слова в різних словниках

ЗАВІ́СА1, и, ж.

1. Велике полотнище для закривання просвіту в чому-небудь або для приховання, відгородження кого-, чого-небудь. Задня стіна мурована, а дві бічні заміняються завісами, що можуть розсуватись (Л. Укр., III, 1952, 270); Соломія вкрутила лампу, молодиці шаснули під ситцеву завісу між грубою і ліжком (Кучер, Трудна любов, 1960, 138); Торкнула [княгиня] рукою завісу попереду, якою можна було відгородити куточок від допитливих очей (Скл., Святослав, 1959, 124); * У порівн. Зелені гори, вкриті лісом, як дивні зелені завіси, обгортали кругом Шевченкову могилу (Н.-Лев., II, 1956, 383); // перен., чого, яка. Суцільна пелена, хмара чого-небудь, що обмежує видимість, приховує, затуляє кого-, що-небудь. Закриті завісою пилюки, ховаючись за корів, непомітно увійшли [опришки] в двір (Гжицький, Опришки, 1962, 146); Крізь густу дощову завісу ледь пробивалися бліді промені (М. Ол., Чуєш.., 1959, 53); Загін [козаків] вишикувався на невисокому березі під захистом димової завіси (Добр., Очак. розмир, 1965, 147); Бій важкий у вогняній завісі, Ні вперед іти, ні одступать… (Шпорта, Вибр., 1958, 254).

2. Театр. Суцільне або роздвоєне полотнище для закривання сцени від глядачів. Завіса підіймається, в залу віє холодом сцени.. й тим особливим запахом куліс, що завше є незмінним у кожному театрі (Ю. Янов., II, 1958, 19); Розсунулась завіса, і почали артисти свою виставу (Жур., Вечір.., 1958, 342); // спец. Ремарка в тексті п’єси на означення кінця дії. Прісцілла міцно, без слів, обіймає батька і цілує.. Люцій підводить його [з підлоги].. і веде попід руки до дверей, тихо потішаючи. Завіса (Л. Укр., II, 1951, 466).

Під заві́су — під кінець, на закінчення чого-небудь. Під завісу сезону повезла [команда «Шахтар»] в Донецьк кубок СРСР (Літ. Укр., 5 .VI 1962, 4).

◊ Підніма́ти (підня́ти) заві́су (край заві́си) над чим. — Розкривати що-небудь приховуване, передбачати щось і т. ін. В оповіданні «У грішний світ» Коцюбинський підіймає завісу над тим, що діється за мурами монастирів (Наука… 3, 1960, 49); — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (Донч., V, 1957, 483).

3. Те саме, що занаві́ска. На вікнах [хат] хилитались од вітру подерті білі завіси, як перебиті гусячі крила (Коцюб., II, 1955, 89); Вікно було завішене густою завісою (Н.-Лев., IV, 1956, 111); Вона енергійно розсуває важкі завіси, сонячне світло вривається в кімнату крізь відчинені… вікна (Коч., II, 1956, 223).

ЗАВІ́СА2, и, ж. Металевий або інший стулковий шарнір, на який навішуються двері, вікна і т. ін. Вилетів [Дувид], як буря, аж двері затіпались на старих завісах (Вас., І, 1959, 256); — Татко, не страхайтеся, це не бандити. Бандити уже виривали б вікна з завісами (Стельмах, II, 1962, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 51 - 52.

Заві́са, си, ж.

1) Завѣса, занавѣсъ. Левиц. Пов. 52. У церкві на-двоє роздерлась завіса. Чуб. III. 16. Над вікнами висіли з оксамиту та ще з чогось завіси. Стор. МПр. 74.

2) Тесемки, которыми связывается опушка мѣховой шапки (у галицк. мѣщанъ). Шапка на завісах. Гол. Од. 19.

3) Дверная петля.

4) Родъ жерди для развѣшиванія бѣлья. Вх. Зн. 18.

5) = Завіс. Вх. Уг. 238.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 19. ЗАВІСА 1, и, жін.

1. Велике полотнище для закривання просвіту в чому-небудь або для приховання, відгородження кого-, чого-небудь. Задня стіна мурована, а дві бічні заміняються завісами, що можуть розсуватись (Леся Українка, III, 1952, 270); Соломія вкрутила лампу, молодиці шаснули під ситцеву завісу між грубою і ліжком (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 138); Торкнула [княгиня] рукою завісу попереду, якою можна було відгородити куточок від допитливих очей (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 124); * У порівняннях. Зелені гори, вкриті лісом, як дивні зелені завіси, обгортали кругом Шевченкову могилу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 383); // перен., чого, яка. Суцільна пелена, хмара чого-небудь, що обмежує видимість, приховує, затуляє кого-, що-небудь. Закриті завісою пилюки, ховаючись за корів, непомітно увійшли [опришки] в двір (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 146); Крізь густу дощову завісу ледь пробивалися бліді промені (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 53); Загін [козаків] вишикувався на невисокому березі під захистом димової завіси (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 147); Бій важкий у вогняній завісі, Ні вперед іти, ні одступать... (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 254).

2. театр. Суцільне або роздвоєне полотнище для закривання сцени від глядачів. Завіса підіймається, в залу віє холодом сцени.. й тим особливим запахом куліс, що завше є незмінним у кожному театрі (Юрій Яновський, II, 1958, 19); Розсунулась завіса, і почали артисти свою виставу (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 342); // спец. Ремарка в тексті п'єси на означення кінця дії. Прісцілла міцно, без слів, обіймає батька і цілує.. Люцій підводить його [з підлоги].. і веде попід руки до дверей, тихо потішаючи. Завіса (Леся Українка, II, 1951, 466). Під завісу — під кінець, на закінчення чого-небудь. Під завісу сезону повезла [команда «Шахтар»] в Донецьк кубок СРСР (Літературна Україна, 5.VI 1962, 4). ♦ Піднімати (підняти) завісу (край завіси) над чим. — Розкривати що-небудь приховуване, передбачати щось і т. ін. В оповіданні «У грішний світ» Коцюбинський підіймав завісу над тим, що діється за мурами монастирів (Наука і життя, 3, 1960, 49); — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (Олесь Донченко, V, 1957, 483).

3. Те саме, що занавіска. На вікнах [хат] хилитались од вітру подерті білі завіси, як перебиті гусячі крила (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 89); Вікно було завішене густою завісою (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 111); Вона енергійно розсуває важкі завіси, сонячне світло вривається в кімнату крізь відчинені.. вікна (Іван Кочерга, II, 1956, 223).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 51.

Значення:

Театральна завіса — різновид драперії, що використовується в театрі для відокремлення сцени від глядацької зали. Відомий з часів еллінізму.

Залізна завіса — позначення політики часів холодної війни, ідеологічно нездоланна ізоляція країн Варшавського договору під проводом СРСР, від країн Заходу під проводом США в повоєнні роки 20 століття.

«Завіса» — назва останнього твору Агати Крісті (1890—1976), англійської письменниці, надрукованого у 1975 році.

Завіса дверей

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія): ЗАВІСА;

Орфографічний словник української мови: ЗАВІСА;

завіса перевод с украинского на русский Существительное ж

1. театр. занавес

2. (для разгораживания помещения и перен.) завеса

3. (на окнах) занавеска; (у кровати) полог

4. (металлические части — в дверях, кришках) завеска (спец.), петля

Залізна завіса

Залі́зна заві́са (англ. Iron curtain) — термін часів Холодної війни, що означає переважно ідеологічно-нездоланну ізоляцію країн Варшавського договору під проводом СРСР, від країн Заходу під проводом США.

Залізна завіса перекривала людський, інформаційний і культурний обмін між ворогами в Холодній війні. Одним з матеріальних втілень цього рубежу став горезвісний Берлінський мур. Походження вислову

Словосполучення «залізна завіса» уперше вжив російський філософ В. Розанов[1]. Він вважав більшовицьку революцію страшною виставою, по завершенні якої опускається залізна завіса, що відділяє акторів від їхніх глядачів на Заході. Під час Другої світової цим образом активно послуговувався Йозеф Геббельс. Та загальновживаним він став завдяки Вінстону Черчіллю. Той назвав так кордон між соцтабором і країнами західної демократії. Створення

В 1929 році ЦВК СРСР прийняв Постанову «Об объявлении вне закона должностных лиц — граждан СССР за границей, перебежавших в лагерь врагов рабочего класса и крестьянства и отказывающихся вернуться в Союз ССР». 21 листопада 1929 положення цієї постанови стали статтею в Карному законодавстві СРСР (Закон «Об объявлении вне закона должностных лиц — граждан Союза ССР за границей, перебежавших в лагерь врагов рабочего класса и крестьянства и отказывающихся вернуться в Союз ССР» або так званий «Закон про неповерненців»)[2]. Особи, які це зробили, або тільки спробували це зробити, звинувачувались в державній зраді[3].

8 червня 1934 року ВЦВК СРСР прийняв закон (наказ) про суворе покарання, аж до смертної кари, за спробу втечі з країни. Була встановлена також відповідальність членів сім'ї втікача. Цей закон постановою Раднаркому РРФСР від 20 липня 1934 року був закріплений в Карному Кодексі РРФСР, в Статті 58-1а. Втеча за кордон прирівнювалась до «державної зради».

Для перешкоди можливих переходів кордону з боку насення СРСР в березні 1918 було створене Головне управління прикордонної охорони при Наркоматі фінансів РРФСР. 1920 року відповідальність за охорону кордону РРФСР була передана у ведення ВНК. А у вересні 1922 року був сформований Окремий прикордонний корпус військ ОГПУ. З цього часу охорона державного кордону СРСР перебувала під контролем органів держбезпеки всесоюзного підпорядкування, а в останній період існування СРСР — входила до структури КДБ у ранзі одного з Головних управлінь.

Театральна завіса

Театра́льна заві́са — різновид драперії, яку використовують в театрах європейського зразка для відокремлення сцени від театральної зали з глядачами.

Театр Стародавнього Риму

Історики свідчать, що театральна завіса виникла в театрі Стародавнього Риму. До її впровадження кожну виставу закінчували словами «Acta est fabula». Там вона вперше почала відокремлювати театральну залу від сцени. Цікаво, що завісу перед початком вистави опускали в щілину в підлозі, а не піднімали угору. До Римської імперії театр прийшов з Греції, тому Римляни і називали цю завісу «грецькою».

Відомо, що в Давньому Римі було два види театральних завіс — aulaeum (від грец. ανλαια — завіса) і siparium. Проте, згадки про них є надто скупі, щоб докладно реконструювати вигляд і функції цих завіс.

Siparium, на відміну від aulaeum, була завіса невеликих розмірів, що кріпилася вгорі і підносилася чи розсувалася в боки. Нею заступали «передню сцену» (frons scaene). Цей вид завіси (грец. παραπέτασμα) вже був відомий в елліністичному театрі й слугував для заступання зайвих декорацій. Натомість aulaeum була великою завісою, якою заступали всю сцену. Aulaeum вважається римським винаходом.

Завіса була поширена в римських театрах у другій половині 1 століття до н. е., а запроваджено її мабуть не раніше 133 року до н. е.

Перша відома згадка (56 до н. е.) про театральну завісу належить Цицерону. Він пише, що aulaeum підіймають наприкінці міму. Найповніший образ підйомної завіси знайдений в «Метаморфозах» Овідія. Завдяки ньому відомо, що на завісах зображувалися постаті, які по мірі піднімання завіси ставали видимими з голови до ніг. Про завісу, на якій зображалися постаті переможених бритів згадує Вергілій у творі «Георгіки». Федр згадує, що завісу опускали на початку пантоміми. Натомість завдяки Горацію відомо, що завіса лишалася опущеною впродовж усієї вистави, яка тривала чотири години або довше, і що «чекати на aulaeum» означало «чекати на закінчення вистави».

У згаданому тексті Цицерона є також вказівки на можливі причини, через які запроваджено завіси. Автор порівнює старанно сконструйовану класичну виставу з мімом і звертає увагу на те, що мім мав невпорядковану структуру й завершувався несподівано, а сигналом того, що вистава закінчилася є підіймання завіси. Таким чином можливо, що популярність мімів вплинула на розповсюдження завіс у театрах.

Зі згаданих текстів випливає, що на відміну від звичної сьогодні техніки, принаймні до 5 століття aulaeum опускалася на початку й піднімалася наприкінці вистави. Завіси не завжди робилися з цілісного шматка тканини. Під час вистави завіса лишалася внизу, складена в заглибині біля краю сцени. Такого типу конструкції збереглися в Помпеях, Сіракузах, Арлі, Фьєзоле, Ліоні, Везон-ла-Ромені, Оранжі. Деталі функціонування таких завіс лишаються нез'ясованими. Можливо, для підіймання aulaeum використовували обертальні жердини, які розміщували в отворах сцени.

Театральна завіса в 20 столітті в Росії

Бурхливе 20 століття особливо по різному відбилося в театральній історії Росії.

1900–1917 рр.- вмирання Російської імперії. 1917–1991 рр — існування і зникнення Радянської імперії. 1991–2000 рр — народження буржуазного театру.

Всі ці періоди по різному відбилися на театральнй завісі. В період 1900–1917 рр. імператорські театри використовують розкішні і давні завіси в історичних стилях 19 століття (завіса Маріїнського театру в місті Петербург тощо).

Але виникає декілька нових театрів, власники яких замовляють нові завіси відомим художникам. У 1913 р. художник Костянтин Сомов виконав ескіз театральної завіси для Свободного театра в місті Москва. На двочастинній завісі було зображення не барокових візерунків, як зазвичай в імператорських театрах, а регулярного парку. Куточок саду бароко оживляли боскети, фонтан і декілька акторів італійського театру масок. Завіса була відображенням рертоспектив 18 століття, які так полюбляли майстри «Світу мистецтв» (російською «Мира искусств»).

Зовсім іншу стилістику використала Олександра Екстер в ескізі 1914 року театральної завіси для Московського Камерного театру. На двочастинній завісі розміщено чотири (геральдичні ?) тварини серед надзвичайно великих барокових візерунків. Одесса, театральна завіса Оперного театру.

Дещо традиційні мотиви візерунків та театральних масок притаманні двум театральним завісам художника Головіна Олександра Яковича до драми М. Ю. Лермонтова «Маскарад», 1917 рік.

Виникнення СРСР (1917–1991 рр) викликало появу театральних завіс, що мали ідеологічне навантаження нової імперії. Широко використовуються багаті візерунки з зображенням колосся і символів СРСР — серпа і молота (нова радянська завіса театра опери і балету міста Одеса). В театральну завісу вплітають багато металевих ниток, щоб та слугувала ще однією перешкодою вогню під час пожежі.

За часів СРСР глядачі запам'ятали так звану Золоту завісу Большого театру з державною символікою і теж з зображенням колосся, що з'явилася там з 1955 року. Він традиційно залишався в театрі до останньої рекострукції театральної споруди в 2000-і роки. Але Росію доби дикого капіталізму така завіса не могла задовольнити. Її замінили на нову з — імперською символікою.

Виникнення буржуазного театру (1991–2000 рр) мало відбилося на театральній завісі. Дещо консервативне і неповоротке театральне мистецтво не встигало за надзвичайно стрімким перебігом подій. До того ж, театральне мистецтво і не повинно бути занадто швидким, як газети чи часописи. Тому використовують старі театральні завіси чи зовсім відмовляються від них, як театр «Сатирикон» в Москві.

Серед музеїв, що збирають ескізи театральних завіс і Музей імені Бахрушина (Москва).

Театральна завіса як музейний скарб

В 20 столітті театральна завіса стає справжнім музейним скарбом і експонатом. Дерев'яні театральні приміщення часто горіли. Багато стародавніх театральних завіс було знищено вогнем або значноно попсовано. Театри, як і люди, мають вік, термін існування. Вони жили, мали розквіт, вмирали. Старі театральні завіси, як і декорації, ставали нікому не потрібним мотлохом.

До створення театральних завіс залучали видатних художників, серед яких П'єтро Гонзага, Михайло Врубель, А. Роллер, П. Пікассо. Довгий термін існування театральних завіс увібрав і стилістику епох. Є завіси доби бароко, ампіру, модерну, новітніх течій 20 століття.

Коли Врубель почав займатись сценографією, то написав ескіз театральної завіси аквареллю («Ніч в Італії», 1891 рік). Завісу виготовили і вона слугувала театру Солодовнікова, поки той не згорів 1898 року. Але акварелі художника зберіглися, що надає можливість уявити завісу, яка давно зникла.

У 1895 р. під час ремонту Ермітажного театру (Петербург) відновили і театральну завісу. Ескіз для неї зробив художник і мистецтвознавець Ернст Ліпгарт (1847–1932).

В 20 столітті виникла низка театральних музеїв. І деякі завіси, що дійшли до появи цих музеїв, оселились там. Адже деякі з них зроблені за ескізами видатних художників. Не театральний за профілем Музей королів Вікторії і Альберта в Лондоні зберігає театральну завісу самого Пікассо до балету «Блакитний експресс» антрепризи Сергія Дягілєва. Її розмір — 134 квадратних метрів, а виконав завісу Олександр Шервашидзе. Слід однак зауважити, що Британський театральний музей, що зберігає завісу, входить таки до складу музея Вікторії і Альберта. Завіса має дві масивні фігури без орнаментальних зображень і виконана в стилі кубізм досить яскравими фарбами. Точність виконання здивувала і Пікассо, який надписав свою посвяту Дягілєву на завісі.

Дверні завіси

Дверні завіси - один з важливих складових дверної фурнітури. Завіси для металевих дверей більші за розмірами. Вони здатні витримувати до 150 кг ваги дверного полотна. Для вхідних дверей використовуються звичайні завіси та завіси на підшипниках. Перші витримують вагу до 70 кг.

Стандартна завіса складається зі штиря, котрий являється віссю обертання дверей, і ковпачка, котрий одягається на цей штир. Слугує звичайна завіса недовго – такі завіси швидко зношуються через велике навантаження, а також досить швидко починають рипіти.

Інша справа коли завіси на підшипниках. Завдяки підшипникам вага дверей розподіляється більш рівномірно, двері плавно ковзають, не створюючи побічних звуків. Такого виду завіси більш зносостійкі і слугуватимуть не один рік. Також підшипникові завіси можуть бути оснащені механізмами проти зняття дверей. На одному крилі завіси робиться виступ, а на іншому западина. Коли двері зачинені, виступ заходить плавно до впадини, тим самим усуваючи можливість зняття дверей.

За методом кріплення завіси для звичайних дверей поділяються на навісні та вкручені. Навісні завіси мають дві пластини-крила з отворами. Одне крило прикріплюється до дверного полотна, друге - до рами. Навісні завіси бувають універсальними та не універсальними. Останні поділяються на праві та ліві.

Вкручені завіси встановлюються в середні і легкі міжкімнатні двері. В залежності від ваги дверей знадобиться від 2 до 4 завіс. Сучасні різновиди вкручених завіс – 3D завіси. Ці завіси дозволяють зміщувати двері в трьох напрямках: праворуч/ліворуч, вверх/вниз, на себе/від себе. Відмінне рішення при наявності огріхів у облаштуванні дверного отвору та можливій усадці будинку.

Існують також приховані завіси, котрі утоплюються в лиштву та торець дверей. Це дуже складні та не дешеві механізми, тому на якість їх виконання варто звертати увагу в першу чергу.

Виготовлені завіси найчастіше всього зі сталі, латуні та нержавійки. Сталеві завіси вітчизняних виробників відрізняються овальною картою завіси та чорним кольором. Сталеві завіси також робить Китай. Вони бувають економ-класу (тобто, безпосередньої якості з низької собівартістю) та середнього класу. Останні виділяються гарним співвідношенням ціни та якості, мають різні кольори.

Латунні завіси, на відміну від сталевих, поділяються методом відливання, що дозволяє отримати вишукані вироби з гарною гальванікою. Завіси з нержавіючої сталі мають відмінні антикорозійні якості, вони міцні та вино сливі. Єдиний мінус – виготовляється лише один стальний колір цих завіс.

При виборі завіс звертайте увагу та товщину виробу (ідеальна 2,5-3 мм.), їх зовнішній вигляд, наявність підшипників та загартованих саморізів під електроінструмент. Подробнее: http://www.zamki.com.ua/ukr/bigarticle/dvernie_petli_vidi_osobennosti.html