Забрьоха
Забрьо́ха, -хи, об. Забрызганный грязью. См. Задріпа. Так і швендя куди попало бісів забрьоха. Харьк.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗАБРЬО́ХА, и, ч. і ж., розм., рідко. Людина, що забрьохалася.
1.забрьоха
-и; ч. и ж.
грязну́ля
2.Забрьоха — головний герой твору, козацький сотник. Ледар, надає перевагу простим тілесним втіхам (алкоголь, їжа, сон). Вирізняється неосвіченістю (вміє рахувати лише до тридцяти). В управлінні сотнею не самостійний та безпорадний. В усьому радиться та спирається на сотенного писара Пістряка.[1]
3.забрьо́ха іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 30. 2.Українсько-російський словник 3.Орфографічний словник української мови. 2005.
Зовнішні посилання
1.https://translate.academic.ru/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%D0%B0/uk/ 2.https://orfograf_ukr.academic.ru/47736/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%D0%B0
