Забара

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук


Сучасні словники

Словник української мови

ЗА́БАРА, и, жін., заст. Затримка. [Лянцкоронський:] Всяка ж забара дасть Богуну змогу стягти потуги, скріпитися силою (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 29).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

1) Задержка; замедленіе. не в забарі. Вскорѣ. Не в заба́рі буде у нас дитина. Борз. у.

2) Медлительный человѣкъ. Залюбовск.

Ілюстрації

2013-02-24 201611.png 355640.jpg 1cde719b34f2f4d123fc838f5642de5e27cceb02.jpeg Забара-ВВ.jpg

Медіа

Цікаві факти

Села:

Забара — Вінницька область, Калинівський район

Забара — Волинська область, Рожищенський район

Забара — Житомирська область, Андрушівський район

Забара — Житомирська область, Баранівський район

Забара — Рівненська область, Корецький район

Забара — Тернопільська область, Шумський район

Забара — українське прізвище, деякі носії:

Забара Станіслав Сергійович — український кібернетик, доктор технічних наук.

Забара Юрій Сергійович — український юрист, адвокат, головний редактор газети «Юридическая практика».

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/zabara

http://ukrlit.org/slovnyk/забара

https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Забара

Зовнішні посилання