Жеребець

Жеребець, -бця, м. Жеребець. Ірже паче жеребець на стані. Ном. № 8843. Ум. Жеребчик.

Сучасні словники

ЖЕРЕБЕ́ЦЬ, бця, чол. Самець кобили. Жеребець у сірих яблуках дико поводив налитими кров'ю очима і не міг устояти на місці (Петро Панч, III, 1956, 131); * У порівняннях. Еней і сам так розходився, Як на аркані жеребець (Іван Котляревський, I, 1952, 73).

Ілюстрації

• 

  Жеребець

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 479.

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)