Женихання

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Жениха́ння, -ня, с. Ухаживанія (любовныя). Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде. Нп. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Чуб. V. 796. Ум. Жениханнячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха. Чуб. V. 197.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЖЕНИХА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням женихатися. — Жалко мені стало за тими нічками тихими, що бачили женихання наше, що чули нашу любу розмову (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 141); Параска корила сина, щоб з голови викинув легковажну думку — тепер не до женихання (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 216). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.

Ілюстрації

Женихання.jpg Женихання2.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Женихання у стайні, 1904р., Ніколай Аструб

Медіа

Пісня "А я молода на базар ходила"


Див. також


Женихання - courting, wooing, love-making; addresses, attentions
Стецькові женихання

Вірш "Тебе я хочу випити до дна"

Словник відмінків

Словник синонімів

Словоформи. Орфографічний словник


Козацьке женихання

Джерела та література


Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 478.

Зовнішні посилання


Поезія