Женитися

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Жени́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Жениться. Як сироті женитися, то й ніч мала. Ном. № 10699. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? О. 1861. XI. Кух. 15. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Грин. II. 188. Оженився з Палажчиною дочкою. ПЙО. Левиц. І. 366.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЖЕНИТИСЯ женюся, женишся, недок. і док., на кому, рідко з ким, без додатка. Брати шлюб (про чоловіка); одружуватися. Не женися на багатій, Бо вижене з хати, Не женися на убогій, Бо не будеш спати (Тарас Шевченко, I, 1951, 261); — Як буду коли женитися, мамо, з Манею чи іншою, все одно, однаково буду для себе женитися (Ольга Кобилянська, III, 1956, 32); Старий надумав учетверте женитися (Юрій Смолич, I, 1958, 46). ♦ Ненадовго старий жениться — про швидку зміну бажань, настрою.

Ілюстрації

500 600 80 W9uRIq.jpg Lesnaya svadba v stile eko rustik kirill anna.jpg Maxresdefault.jpg 1411024614 samye-dorogie-svadby.jpg

Медіа

Див. також

http://litopys.org.ua/shevchenko/shev269.htm

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.

Зовнішні посилання