Жвакання

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Жвакання, -ня, с. Чавканіе, жеваніе.


Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

ЖВА́КАННЯ, я, сер. Дія за значенням жвакати і звуки, утворювані цією дією. В купе [вагона].. чулося енергійне жвакання (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 28); Гохап [собака].., схопивши м'ясо зубами, відійшов у куток. Незабаром звідти почулося його жвакання (Олесь Донченко, III, 1956, 327)

Орфографічний словник

Жвакання - іменник, середній рід, неістота, II відміна

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/zhvakannja http://ukrlit.org/slovnyk/жвакання