Жалізний

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Жалізний, -а, -е и пр. = Залізний и пр.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Жалізний 1. Прикм. до залізо 1. Всі метеорити поділяються на дві основні групи — кам'яні і залізні (Бесіди про всесвіт, 1953, 86); Поглянь на свої руки.. Порепані, подряпані, залізний пил міцно увійшов у пори шкіри (Олесь Донченко, V, 1957, 360); Біля одного з сараїв чорніла купа дерев'яного вугілля, лежали різні машини, залізний брухт, кайла(Олесь Гончар, III, 1959, 92); * Образно. Він виходить у степ з бороною, На ріллі розбиває грудки. Під залізним дощем, під війною Мусять сіяти хліб рільники (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 365);


// Який містить у собі залізо, багатий на залізо. Тут є натуральна залізна шипуча вода, досить добра на смак (Леся Українка, V, 1956, 359); Залізними рудами називаються такі породи, які містять достатню для промислового добування кількість заліза (Слюсарна справа, 1957, 93); // Зробл. із заліза. Не було в мене тоді в руках залізної кочерги! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 16); Суне солдатська отара в зеленаво-сірих шинелях, в залізних касках(Олександр Довженко, I, 1958, 36); Управитель з полісовщиками під'їжджає до високої залізної огорожі (Михайло Стельмах, I, 1962, 91); * У порівняннях. Ідуть колони, як залізні, І танки, як фортеці, йдуть (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 35); // Покритий, оббитий жерстю. Шторм розлютувався надвечір.. Ляскали десь залізні дахи. Шуміли дерева (Юрій Яновський, II, 1958, 50);


// Власт. залізу. Об небо черкають з залізним дзвоном крила (Володимир Сосюра, I, 1957, 278); Слідом за тим залізним скреготом блиснуло сліпуче полум'я, і броньовик зайнявся (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 131). 2. перен. Дуже міцний, сильний. Звір ухопив боярина в свої страшні залізні обійми(Іван Франко, VI, 1951, 16); Організм він мав залізний. Хвороби його не брали, зими йому не дошкуляли (Олесь Гончар, III, 1959, 187); Десь пішов у гори любий, У Карпати, в лісоруби, Щоб валить смереки, буки — У нього ж залізні руки (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 58).


3. перен. Який відзначається непохитністю, твердістю; незламний. Наша дорога — витримка, пролетарське згуртування, залізна диктатура трудового народу (Ленін, 27, 1951, 201); Вони вчували, як двигтить земля від залізної ходи народу, що вже став на захист своєї радянської Вітчизни (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 49); Це твої [Вітчизно] батальйони залізні вирушають за волю у путь (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 19); // Який не знає вагань, сумнівів. Марко схилявся перед залізним характером Матроса (Іван Микитенко, II, 1957, 517); Командир Матте.. підійшов до розвідників. Нічого не відбилось на його обличчі. Це була залізна душа (Юрій Яновський, I, 1958, 115); // Незмінний, твердо, суворо встановлений. Було [у підпільників] таке залізне правило: не розпитувати про те, чого тобі не кажуть (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 100); Порядок у нього в сільраді був залізний (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 429); — Дисципліна у нас залізна (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 91); // Який не викликає заперечень; переконливий. Примирливий тон і залізна логіка Сачкових слів заспокійливо впливали на Арсена (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 77); Кидав він у тупі обличчя Істини залізної слова (Максим Рильський, III, 1961, 123).


4. перен. Суворий, грізний. Лунають клятви щирої слова залізні (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 130); Царям не поможуть ні брехні, ні жест — шумуй-вишумовуй, залізний протест! (Павло Тичина, I, 1957, 161).


Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 189.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/