Жалосник

Жалосник, -ка, м. = Жалібник. Ном. № 4823.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖАЛІБНИ́К, а, чол., заст. Той, хто уболіває за інших, співчуває чиємусь лихові, горю. Як нездужаєш.., тоді ніхто тебе не бачить; а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 435).

Ілюстрації

Медіа

youtube.com/watch?v=1Es4erTl42k

Джерела та література

Словник Грінченка Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)