Жалити

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Жалити, -лю, -лиш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п’яти. Нп. Їх хвала жалила як гостра кропива. Левиц.


Сучасні словники

жалити — жалю/, жа/лиш, недок., перех. і без додатка. Викликати відчуття жару, свербежу, колючи чим небудь отруйним. || Колоти, ранити, впиваючись жалом … Український тлумачний словник

жалити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови

пожалити — I пожал ити жалю/, жа/лиш, док., перех. 1) Док. до жалити. 2) Жалити якийсь час. II пож алити лю, лиш, док., перех., діал. Пожаліти … Український тлумачний словник

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання