Дійниця

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

«Словарь української мови»

Дійниця, -ці, ж. Подойникъ. Грин. І. 146. Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела була; щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала; щоб корова стояла та багато молока давала. (Замочування дійниці в Петрівку, в 1й понеділок). Ном. № 254. Ум. Дійничка. Ном. № 334.

Сучасні словники

-Дійниця (зменшене — дійничка) — спеціальний посуд, у який доять молоко; здавна виготовляли з де¬рев’яних клепок; її було прийнято замочувати в перший понеділок Петрівки з примовляннями: «Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела була; щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала; щоб корова стояла та молока багато давала»; це вилилося в обрядодію замочування дійниці; дійниця була також атрибутом відьми, що видоювала чужі корови; освячення дійниці відганяло й нечисту силу. (Словник-довідник) -Дійниця - ж. Спеціальний посуд, що в нього доять молоко (Великий тлумачний словник). -Дійниця, і, жін. Спеціальний посуд, у який доять молоко. Візьме Олександра дійницю, піде вдосвіта доїти корову (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Одарка накрила фартушком повну дійницю молока і пішла до хати (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 28). (Словник української мови)


Це цікаво знати!


«Дійниця» – це невелике дерев’яне відро з двома невисокими вушками і протягнутою в них дужкою. Цей посуд був призначений лише для доїння молока. Дерев’яні дійниці використовувались колись на Волині, Поділлі, Придніпров’ї. Їх виготовляли майстри – «бондарі». У Карпатах були поширені «скіпці» – дерев’яна циліндрична посудина з вухом (ручкою для пальців) і ріжком для зливання молока. У наш час дійниці виготовляють із нержавіючої сталі або використовують емальовані відра.

Рекомендовані джерела


1.Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та СD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с. : іл. – С. 304 2.Короткий тлумачний словник української мови. Близько 6750 слів / за ред. Д. Г. Гринчишина. — 2-е вид., доп. і перероб. — Київ: Рад. Школа, 1988. 3.Новий тлумачний словник української мови. 42000 слів: У 4-х томах / Уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. — Київ: вид. Аконіт, 1998. 4.Словник української мови онлайн: Режим доступу: http://www.ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D1%96%D0%B4%D1%83%D1%85 5.Словник української мови: в 11 томах – Том 2, 1971. – С. 301. 6.Україна в словах: Мовокраїнознав. слов.-довід.: Навч. посіб. для учнів загальноосвіт. шкіл, ліцеїв, гімназій, студентів, усіх, хто вивчає укр. мову / Упоряд. і кер. авт. кол. Н.Данилюк. – К.: ВЦ «Просвіта», 2004. – 704с.


Ілюстрації

Diynuca1.jpg Diynuca2.jpg Diynuca3.jpg