Діжка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

«Словарь української мови»

Діжка, -ки, ж. Ум. отъ діжа. 2) Кадка. Який батько, такий син викрав з діжки сир. Ном. № 7137. Ум. Діжечка. К. ЧР. 273, Вас. 145. См. Діж, діжун. Діж, -жа, м. Кадка, имѣющая нечетное число клепокъ. (Кадка съ четнымъ числомъ ихъ называется діжою). Славяносерб. у. Купуючи діжку лічуть тростки, кажучи на першу: «діж», на другу: «діжа», на третю знову: «діж» і так усі переберуть. Як на останню прийдеться сказати: «діжа», то купують, бо хліб добрий буде, а як «діж», то не купують. Славяносерб. у. Діжун, -на, м. = Діж. КС. 1884. IV. 698. Діжечка, -ки, ж. Ум. отъ діжка.

Сучасні словники

-Діжка – велика дерев’яна циліндрична посудина з плоским дном (Мовокраїнознавчий словник-довідник) -Діжка - кадочка, (Український тлумачний словник) -Діжка - ж. - 1. Велика дерев'яна або металева циліндрична посудина з плоским дном. 2. рідко. Те саме, що діжа 1. -Діжа – Низька широка дерев'яна діжка, в якій готують тісто на хліб (Великий тлумачний словник української мови) -Діжка 1. Велика дерев'яна або металева циліндрична посудина з плоским дном. Треба було.. нашаткувать другу діжку капусти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 182); Ганна Петрівна присунула до дверей у чулан діжку з водою (Остап Вишня, Весна.., 1949, 15); * У порівняннях. Верби старі, давні, товсті, як діжки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 159). 2. рідко. Те саме, що діжа 1. — Цс. — писнула слабо Сусанна, ..і всім м'яким тілом, як тістом, що вилізло з діжки, навалилася на подушку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 369). (Словник української мови) - Діжка – діжа: 1)низька широ¬ка дерев’яна або глиняна посуди¬на, в якій готують тісто на хліб, а також учинене в ній тісто; нале¬жить до одного з найстаровинніших виробів народних промис¬лів — бондарства або гончарства; як і хліб та піч, була священною, її шанували, дбайливо доглядали, правили (шкребли освяченим но¬жем на Великдень і вимивали теплою водою); нову або правлену ді¬жу наливали біля криниці холод¬ною водою і давали напитися з неї корові (це мало принести прибу¬ток і хлібний достаток); відігравала велику роль у весільному обряді, бо в ній замішували святий коро¬вай: «А піч наша на сохах, А діжу носять на руках, Пече наша, пече, Печи нам коровай легше»; у на¬родних загадках діжа символізує сонце: «За лісом-пролісом червона діжа сходить»; у сполученні пікна діжа — діжа, призначена для випі¬кання хліба. Як діжа не міситься, то сім’я біситься (приказка); Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести (М. Номис); Питай, чи діжу замісить (А. Метлинський); А мій милий діжку місить, а він мене і тим ті-шить (Б. Грінченко); 2)тільки діжка (зменшене — діжечка) — ве¬лика дерев’яна або металева циліндрична (або звужена догори) по¬судина з пласким дном; викорис-товується у різних господарських цілях; ознака огрядності, непово¬роткості. Який батько, такий син — викрав з діжки сир (М. Номис); Треба було... нашаткувать діжку капусти (І. Нечуй-Левицький); 3)тільки діжа — кругла ямка в зем¬лі, яку вкривають серед інших менших при дитячій грі в місяць (Словник довідник)

Це цікаво знати!


Діжки використовуються в господарстві дуже широко. У них тримають квашену капусту, огірки, помідори, яблука, кавуни, воду. Діжки, як і бочки, виготовляють бондарі з окремих, припасованих одна до одної дощок, стягнутих металевими обручами. На відміну від бочки, ця посудина не має опуклих боків. Вона циліндрична або звужена доверху, часто з кришкою. Нині діжки почали робити з металу, пластмаси. У деяких місцевостях «діжкою» називають діжу, яка призначена для тіста. Прислів’я: Дірявої діжки не наллєш.


Рекомендовані джерела


1.Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та СD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с. : іл. – С. 301 2.Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 189. – Режим доступу: http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D1%96%D0%B6%D0%B0/ 3.Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008. – Режим доступу: http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/1772/%D0%B4%D1%96%D0%B6%D0%BA%D0%B0 4.Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 301. – Режим доступу:http://sum.in.ua/s/dizhka 5.Україна в словах: Мовокраїнознав. слов.-довід.: Навч. посіб. для учнів загальноосвіт. шкіл, ліцеїв, гімназій, студентів, усіх, хто вивчає укр. мову / Упоряд. і кер. авт. кол. Н.Данилюк. – К.: ВЦ «Просвіта», 2004. – 704с. 6.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B6%D0%BA%D0%B0?veaction=edit

Ілюстрації

Dizka1.jpg Dizka2.jpg x200px Dizka4.jpg