Дятел

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

«Словарь української мови»

Дя́тел, -тла, м. Дятелъ. Чорт би дятла знав, як би не його ніс. Чуб. 1. 250.

Сучасні словники

ДЯ́ТЕЛ – лісовий птах з довгим, міцним дзьобом. (Ч.в. Р.в. – дятла. Кл. в. – дятле, Н.в. мн. – дятли; зм. – пест. – дятлик) [Україна в словах: Мовокраєзнавчий слов.-довід.: Навч. посіб. для учнів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, студентів, усіх, хто вивчає укр. мову / Упоряд. : «Просвіта», 2004. – 704 с. - С. 625]

Фонетичний запис: [[д'й'`ат'ил]

Морфологічний запис: дя́-тел, іменник чоловічого роду, істота.

Словотворення: дятел→дятлові

Синоніми: клювак, (діал.) клюй-дерево (діал.), довбач (діал.), довбало (діал.)

Російською мовою: дятел.

Етимологія слова: «Дятел» (лат. Picariae) – спільна назва кількох родів птахів родини дятлових. Лісовий птах з довгим, міцним дзьобом.

Україна в словах: Мовокраєзнавчий слов.-довід.: Навч. посіб. для учнів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, студентів, усіх, хто вивчає укр. мову / Упоряд. : «Просвіта», 2204. – 704 с. - С. 626



Це цікаво знати!


Дятел на старій груші У червонястій шапочці З маленькою паличкою стукає та й стукає. (Микола Воробйов) В Україні поширені такі представники: дятел чорний, дятел строкатий, дятел зелений і дятел трипалий. Для всіх дятлів характерний міцний долотоподібний дзьоб, яким вони добувають з – під кори дерев комах та їх личинок, а також довгий (до 17 сантиметрів) язик. Гніздяться дятли в дуплах, які самі видовбують. Наші предки вважали, що дятел, подібно до деяких інших птахів (зозулі, ворони, сича, сови) – це провісник якоїсь зміни. Коли дятел довбає ріг хати, то віщував лихо. У народі є легенда про те, що дятел – перетворена людина. Бог зробив із неї птаха, щоб навчити інших пернатих будувати гнізда й лікувати дерева. Відомо, що кожного року дятел будує собі нове гніздо, а старе залишає іншим пташкам. Кажуть, що дятел вміє знаходити чарівне зілля – «розрив - траву». Хто нею заволодіє, зможе відімкнути будь-які двері. Дятлів треба оберігати, тому що вони – «санітари лісу», які поїдають шкідників. Народна прикмета: Дятел вистукує на всю округу – невдовзі піде дощ. Загадки: В’ється молоток, поправляє нам садок.

Вірно людям я служу, Їм дерева стережу, Дзьоб міцний і гострий маю, Шкідників ним здобуваю. [Україна в словах: Мовокраєзнавчий слов.-довід.: Навч. посіб. для учнів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, студентів, усіх, хто вивчає укр. мову / Упоряд. : «Просвіта», 2204. – 704 с. - С. 626]


Особливості слововживання

Дятел - іменник. Означення: працьовитий, рябий, червоноголовий, чорний та ін..


Рекомендовані джерела


1. Вікісловник uk.wiktionary.org Прямий доступ до українського Вікісловника 2. Грінченко Б. Д. Словарь української мови, т. 1-4. Київ, 1907-09 (багато перевидань). Онлайн-версія 3. Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с. 4. Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с. 5. Короткий тлумачний словник української мови. Близько 6750 слів / за ред. Д. Г. Гринчишина. — 2-е вид., доп. і перероб. — Київ: Рад. Школа, 1988. 6. І. Р. Вихованець. Морфологія // Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. 7. Новий тлумачний словник української мови. 42000 слів: У 4-х томах / Уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. — Київ: вид. Аконіт, 1998. 8. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В. Т. Бусел. — Київ, Ірпінь: ВТФ Перун. 2001, 2005. На сайті lingvo.ua, інший сайт. 9. Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова. — Харків: Фоліо, 2005. — 767 с. — (Бібліотека державної мови). — ISBN 966-03-2698-Х с. 10. Великий тлумачний словник. Сучасна українська мова від А до Я / Упоряд. Загнітко А. П. — Донецьк: Вид. «Бао», 2008. — 704 с. — ISBN 978-966-481-019-4. 11. Словник української мови. У 20-ти т. / Український мовно-інформаційний фонд НАН України; за ред. В. М. Русанівського. — Київ: Наукова думка, 2010. — Т.1. А — Б. — 911 с. 12. Словник української мови: В 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — Київ: Наукова думка, 1970—1980. Онлайн-версія 13. Україна в словах: Мовокраєзнавчий слов.-довід.: Навч. посіб. для учнів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, студентів, усіх, хто вивчає укр. мову / Упоряд. : «Просвіта», 2004. – 704 с. - С. 625 – 626. 14. Універсальний словник-енциклопедія (УСЕ) на сайті Словопедія 15. Всесвітній словник української мови на сайті worldwidedictionary.org

Інтернет-джерела

5.Вікісловник uk.wiktionary.org Прямий доступ до українського Вікісловника 6.Всесвітній словник української мови на сайті worldwidedictionary.org 7.Універсальний словник-енциклопедія (УСЕ) на сайті Словопедія

Ілюстрації

Dyatel1.jpg Dyatel2.jpg Dyatel3.jpg