Душка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
93064220 7 KachuraFalileeva Ekaterina Nikolaevna.jpg

Словник Бориса Грінченка

ДУ́ШКА,-иж
1. Ум. отъ душа.
2. Платье для дѣвочекъ — безъ рукавовъ, съ прорѣхой назади, зашнуровывающейся на спинѣ. Гол. Од. 23.


Сучасні словники

Словник української мови

1. Пестл. до душа́. 1, 2, 5. Давно уже вона хотіла, Його щоб душка полетіла (Котл.).
2. Розм. Про людину з прекрасними рисами характеру. І тут [біля директорської канцелярії] нараз яка ж зміна! Замість шаленого крикуна просто хлопчик-душка (Фр.); //При пестливому звертанні до кого-небудь. Хорунжівна знай спросоння приговорює: — Микиточку, душко Уласовичу! час від часу дужче тебе люблю! (Кв.-Осн.);

Великий тлумачний словник сучасної української мови
Дерев'яна деталь смичкових інструментів, що має форму циліндричного дерев'яного стержня і встановлюється вертикально всередині корпуса інструмента.


Орфографічний словник української мови
Ду́шка - іменник жіночого роду.


Джерела та література

• Словник української мови: в 4 тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

•Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.

•Новий словник української мови: в 4 тт./ За ред. В. Яременка, О. Сліпушко. - К. ,1998