Дуйнути, -ну, -неш, гл. одн. в. отъ дути = Дмухнути и въ значеніи подуть, и въ значеніи побѣжать. Ой а в той час матуненька заснула, Мариненька з Івасем дуйнула. Гол. III. 17.
