Дударь

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Дуда́рь, -ря́, м. 1) Мастеръ, дѣлающій дудки. 2) Играющій на свирѣли. 3) Родъ хороводной игры. Ив. 70. Ум. дуда́рик, дуда́рчик, дуда́ренько. Заграй мені, дударику, на дуду, тепер же я своє горе забуду. Чуб. V. 1110. Доньку видала за дударчика. Гол. ІІІ. 463. Ой сину, мій дудареньку, ти ж було селом ідеш, ти було в дуду граєш. Чуб. V. 1143.

Інші словники

Словарь многих выражений

дударь -я́; м. Музыкант, играющий на дудке, дуде.


Большой толковый словарь русских существительных. АСТ-Пресс Книга. Бабенко. 2009.

ДУДА́РЬ, -я́, м Музыкант, играющий на дудке, дуде.

Дударь заиграл плясовую.

Ілюстрації

151.jpg Devochka-doroga-dudka.jpg 040137gr5a6aats6isccv1.jpg


Медіа

Додаткові дані

Гра Дударь

Джерела та література

  1. Словник Бориса Грінченка