Дріб’язок

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дріб’язок, -зку, м. 1) Мелочь, мелкія вещи. Оце забув купити олії. Стілько дріб’язку було, що як його й не забути: купи соли, купи риби, меду, мила, олії, от і забудеш що небудь, випаде з голови. Кіев. у. 2) Маленькія дѣти. Там того дріб’язку повен запічок3) Мелкій скотъ. В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб’язку як піску. Лавр. 77. 4) На дріб’язок, на дріб’язки побити. Побить на мелкіе кусочки. Грин. II. 243.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1. збірн. Невеликі предмети, речі. — Пішла я вчора на Хрещатик скуповувать по магазинах деякий дріб'язок(Нечуй-Левицький, IV, 1956, 236); На комоді розставлено з десяток фотографій та чимало різного дешевого дріб'язку для жіночого вжитку і для прикрас (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 262).

2. збірн., розм. Малі діти. [Бичок:] Гріх тобі так за одною дитиною пеклуватися і печалюватися, а про других забувати, а у тебе ще їх тройко, треба поберегти себе задля того дріб'язку (Марко Кропивницький, I, 1958, 467); Дома десь там діти, дріб'язок голодний чекає на неї, а вона [мати] сіла на гряділь і плаче (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 23); // Живі істоти малого розміру в порівнянні з іншими однорідпими. Щодень вивозили [селяни] на торг цілі мішки раків.. Але так само швидко і потік зовсім опустів, і в ньому лишився тільки дріб'язок (Іван Франко, III, 1950, 52); Кожного разу дрібноти по півцебра залишається в сітці. Там такий дріб'язок, самі мальки (Олесь Донченко, VI, 1957, 263).

3. мн. і збірн. Невеликі шматочки, маленькі частини чого-небудь. Годинник дзенькнув і розбився на дріб'язки(Нечуй-Левицький, II, 1956, 203); Град крижаного дріб'язку посипався на палубу (Микола Трублаїні, I, 1955, 491).

4. Щось незначне, неважливе, нікчемне. Цілком безтурботна людина сиділа перед слідчим, мріяла про дощ, поле, хтозна про що, заклопотана, певне, хатніми дріб'язками, далека від усяких громадських справ (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 315); — Тільки не кожен те велике вміє в собі відшукати. На поверхню душ випливає мотлох і дріб'язок, і потрібна зібраність, неабияка воля, щоб.. дістатись до великого (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 248).

СИНОНІМИ:

I. ДІ́ТИ (маленькі дівчатка й хлопчики), МАЛЕ́ЧА, ДІТВОРА́ розм., ДІТЛАХИ́ розм., ДІТЛАШНЯ́розм., ДИТИНЧА́ТА розм., ДРІБНО́ТА розм., ДРІ́Б’ЯЗОК розм., ДРОБИНА́ розм., МІЛКОТА́ розм., ДІТИ́СЬКА розм., МА́ЛЕЧ діал.,БАХУРНЯ́ діал.,ДРІБ діал.; НЕБОЖА́ТА пестл.

II.ДРІБНИ́ЦЯ (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), ДРІ́Б’ЯЗОК, ДРІБНО́ТА розм.,ПУСТЕ́ розм.,ДЕ́ЩИЦЯ розм.,АБИ́ЩИЦЯ розм.,АБИ́ЩО розм.,ДУРНИ́ЦЯ розм.,ДУРНИ́ЧКА розм.,НІКЧЕ́МНИЦЯ розм.,ДУ́РОЩІ розм.,МАЛИ́ЗНА розм.,ПО́РОХ розм.,ПОЛО́ВА розм.,БЕЗДІ́ЛЛЯ розм.,МІЗЕ́РІЯ розм.,МІЗЕРНЯ́ зневажл., ПШИК зневажл.,МАРНИ́ЦЯ діал.,ФРА́ШКА діал.,ШАЛЬ діал.;ДРІБНИ́ЧКА, ВИТРЕБЕ́НЬКИ розм.

III.ДРІБНО́ТА розм. (малі істоти або предмети), ДРІ́Б’ЯЗОК розм.,МІЛКОТА́ розм.,ПО́ДРІБ діал.,ПОДРО́БИЦЯ діал.

IV.ДРІ́Б’ЯЗОК (невеликі шматочки, частки чогось, перев. розбитого, розламаного), ДРІ́ЗКИ розм.,ДРУ́ЗКИ розм.

ВІДМІНКИ

називний - дріб'язок

родовий - дріб'язку

давальний - дріб'язкові

знахідний - дріб'язок

орудний - дріб'язком

місцевий - на/у дріб'язку

кличний - дріб'язку

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Орфографічний словник

Джерела та література

Словник української мови

Зовнішні посилання

Словник відмінків та синонімів