Дрючина

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дрючина, -ни, ж. Дубина. Ой хапайте, браття, хто кий, хто дрючину на вельможну спину! Вирятуймо, браття, з тяжкої неволі свою рідну Україну. К. Досв. 175. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною. Ном. № 12321.