Дружитися, -жуся, -жишся, гл. 1) = Дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Ном. № 1417. 2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити чумакував. МВ. І. 65.
