Дочка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Інформація з сайту вікіпедії:https://uk.wikipedia.org/wiki/Дочка Дочка́[1], розм. до́нька[2] — дівчина/жінка стосовно до своїх батьків; дитина жіночої статі. Українське «дочка» походить через дав.-рус. дъчи (род. відм. дъчере) від прасл. *dъkti (род. відм. *dъktere). Слов'янські слова зі значенням «дочка» є споріднені з лит. dukra, нім. Tochter, нід. dochter, дан. datter, швед. dotter, англ. daughter, тадж. духтари, перс. دختر‎, «духтар». Праіндоєвропейську форму реконструюють як *dhughəter; можливо, воно пов'язане з коренем *dheugh («доїти») — тобто, «та, що доїть» (пор. дав.-інд. duhita — «дочка» і duh — «доїти»), але питання залишається остаточно не з'ясованим[3].

У давньоруській мові дъчи (як і праслов'янське *dъkti) відмінювалося аналогічно мати (*mati): дъчи, дъчере, дъчери, дъчерь, дъчерью, дъчере, називний відмінок множини дъчери тощо. Українська форма з прикінцевим «-ка» виникла як зменшена до дъчи (*дъчка), і стала відмінюватися як іменник І відміни. Так само змінилася форма слова і парадигма відмінювання в польській мові: праслов. *dъkti > ст.-пол. cora > ст.-пол. córa > córa +‎ -ka > пол. córka.

Варіант «донька» з'явився внаслідок сприйняття кореневого «-ч» як зменшувального суфікса із заміною його на інший зменшувальний суфікс «-н».

Доданням приставки *pa- до *dъkti утворене слово, що позначає нерідну дочку — «падчерка» («падчірка»).

Зменшено-пестливі форми — «донька», «доця», «донечка», «дочечка».

Ілюстрації

Дочка1.jpg Papa-i-dochka15062021.jpg Дочка3.jpg Дочка4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання