Доспілий

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Доспілий, -а, -е. Спѣлый, созрѣвшій. Доспіле яблуко. Левиц. Пов. 290.

Сучасні словники

Словник української мови (Академічний тлумачний словник (1970—1980)) ДОСПІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до доспіти. Насіння, доспіле на пні, важке, жирне, мов волоський горіх (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 335).

2. прикм. Який доспів; стиглий, дозрілий. Втягала [Гінда] в ніс приємний запах доспілих яблук (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 71); По городі, заплутуючись в огудинні, шукав собі на ніч місця вітерець, і тихо-тихо шерехтіли доспілі маківки (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 620). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 387.

  • Доспіла диня буквально пахне. Що достигліша диня, то більше в ній накопичується ароматичних речовин (нар.).
  • Яблука доспіли, яблука червоні!(М.Рильський) Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду,

Ти мене, кохана, приведеш до поля, Я піду — і може більше не прийду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні уста, — А тепер у серці щось тремтить і грає, Як тремтить на сонці гілка золота....

Ілюстрації

Dos1.jpg Dos 2.jpg Dos3.jpg Dos4.jpg

Медіа

Максим Рильський. Яблука доспіли, яблука червоні! (Поезія)

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання