Доба

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

«Словарь української мови»

Доба,-и, ж пора (дня, года и т.п.); время; (24 часа) сутки; (период в жизни человечества, государства, народа и т.п.) эпоха; время

Сучасні словники

ДОБА, и, жін. 1. Проміжок часу, протягом якого Земля робить один оберт навколо своєї осі; день і ніч. — Доба в космосі — поняття відносне, тому що за три земних доби я [космонавт] там прожив 64 космічних доби. Адже за півтори години відбувається зміна дня і ночі (Радянська Україна, 6.IX 1962, 3); // Одиниця виміру часу, яка дорівнює 24 годинам; тривалість дня і ночі. Мушу працювати годин по 10—12 на добу, а це шкодить (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 280); Цілу добу, двадцять чотири години, вона [перша рота] нестиме караульну службу (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 43). 2. розм. Те саме, що пора. В таку добу під горою, Біля того гаю, Щось чорніє над водою, Щось біле блукав (Тарас Шевченко, I, 1951, 3); Під таку добу погожу Подавать би творчі звіти (Максим Рильський, II, 1960, 24); // чого. Період, пов'язаний з якою-небудь подією, явищем. Промигнула В душі його щаслива та й болюща Доба любовних зітхань, сліз, надій І розчаровань (Іван Франко, XIII, 1954, 201). 3. Тривалий проміжок часу, який виділяють за яким-небудь характерним явищем, подією; епоха. Вчорашні раби — сьогодні герої доби (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 336); О, жовтнева ніч сувора! Осяваючи Неву, Віщим пострілом «Аврора» Почала добу нову (Микола Упеник, Про Донбас, 1950, 12); Широченні плани доби реформації диктувалися потребами внутрішнього стану країни (Іван Ле, Наливайко, 1957, 26). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 316). ДОБА 1. Проміжок часу, протягом якого Земля робить один оберт навколо своєї осі; день і ніч. Шість діб не викликали на допит Калинку (А. Дімаров). 2. розм. Пора. В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Т.Шевченко); Хто їде під вітер нічною добою? (П.Куліш); Знову літньою добою, Ніби для розваги, Ми гуляємо з тобою В переваги-ваги (М.Вороний); Довго, до пізньої доби сиділи вони удвох і балакали (Г.Хоткевич). 3. Тривалий проміжок часу, що його вирізняють за якимсь характерним явищем, подією; епоха. Перші знахідки бритви в Європі.. стосуються до раннього періоду бронзової доби (О.Воропай); Не в кам’яній, не в дерев’яній ері – Зустрілися ми в атомній добі (М.Вінграновський).

(Словопедія. Універсальний словник-енциклопедія. <a href="http://slovopedia.org.ua/32/53396/30665.html">ДОБА</a>) ДОБА

дух ча́су (епо́хи, доби́). Погляди, потреби, смаки суспільства певного періоду. Ви боїтесь, що я не піду разом з духом часу, а зостануся позаду, — не думаю я сього (Леся Українка).

золота́ доба́. Найплодотворніший період, який сприяє успішному розвиткові чого-небудь або благотворно впливає на когось. Тими годинами він міг найкраще зосереджуватись, його думки були й плодющі. То була золота доба (В. Підмогильний). (Словопедія. Фразеологічний словник української мови. <a href="http://slovopedia.org.ua/49/53396/357263.html">ДОБА</a>) ДОБА день і ніч, 24 години; (нічна) пора, час; (нова) П. період, епоха, ера. (Словопедія. Словник синонімів. <a href="http://slovopedia.org.ua/41/53396/264056.html">ДОБА</a>) Доба́, -би́, ж. 1) Сутки. Угор. Дві добі лежав я в ліжку. Як я умру, до візьмеш мене на три доби до церкви, і дяк нехай три ночі читає надо мною псалтиру. Чуб. І. 201. 2) Пора, время. Нічної доби з неволі утікали. Дума. Ув обідню добу там і опинивсь. Стор. В таку добу під горою щось біле блукає. Шевч. 26. 3) Возрастъ. Два молодці так вашої доби. Зміев. у. Cм. Діб. (Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 395). <a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/12558-doba.html" title="ДОБА. Словник української мови Б.Грінченка.">ДОБА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>

Доба́ – іменник жіночого роду


Це цікаво знати!


Цивілізація - третій ступінь у розвитку людської культури, якому передують два інші - доба дикунства й доба варварства у деяких ідеалістичних теоріях Козаччина - доба в історії України (друга половина 15-18 ст.), коли козаки вели визвольну боротьбу проти шляхетської Польщі й турецько-татарських поневолювачів.

Рекомендовані джерела


Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба / О. Оглоблин.- Вид. друге, доповнене. - Нью-Йорк - Київ – Львів - Париж - Торонто, 2001.

Козлова В.А. Валеологічна організація режиму дня студента / В.А. Козлова - Редакційна колегія, 2010 - sspu.edu.ua С.173-181.

Коцан І. Я. Біоритмологія : навч.-метод. посіб. / І. Я. Коцан, О. А. Журавльов ; Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк : РВВ "Вежа" ВДУ ім. Лесі Українки, 2006. - С. 126-128.

Ілюстрації

Doba4.jpg Doba5.jpg Doba6.jpg
Doba2.jpg Doba3.jpg