Дно

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дно, -дна, с. Дно. Ходить, як лин по дну. Ном. № 3238. Ой там плавало судно, позолочуване дно. Лавр. 145. Ум. Денце, денечко. Сопілочка з барвіночку, калинове денце. Гол. Хам тільки на денці... гуща зосталася.... пів чарочки. Рудч. Ск. Ой у полі та озеречко, там плавало та відеречко, соснові клепки, дубове денечко. Мет. Ув. Днище.

Словник української мови

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДНО, а, сер. 1. Ґрунтова поверхня під водою. Не вмирав душа наша, Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле (Тарас Шевченко, I, 1951, 325); Тут було неглибоко, і ми попихали свої човники, упираючись веслами в дно (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 407); // Нижня плоска частина улоговини на поверхні землі. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади (Нечуй-Левицький, II, 1956, 263); Спочатку у виритій ямі ми забивали в дно кілок (Олесь Донченко, V, 1957, 202).

Іти (піти) на дно — тонути. Човни й баркаси йшли на дно. навіть не відпливши з того берега (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 38). 

♦ З (зо) дна моря дістане (розм. достане) — всього доможеться, доб'ється при найскладніших обставинах. Ся Мотря була справді така, що й зо дна моря достане, що їй треба (Марко Вовчок, I, 1955, 60); Золоте дно — джерело багатств, прибутків. Він бачив тут [у спілці з баришниками] золоте дно (Іван Франко, VIII, 1952, 355); Пускатися (спускатися, опускатися і т. ін.) на дно — не мати надії на позитивне розв'язання якої-небудь справи. А Ви й не пишете мені, ..чи має мене рятувати [дирекція Вид. Спілки], чи ні. Хай би вже знав, чи маю пускатися на дно, чи ще можу ногами дригати (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 280). 2. Нижня частина або нижня стінка якого-небудь предмета. На дні здорової пляшки мало що лишилось (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 46); Грузовик спинився, Микита побачив, що гвинтівки складено на дно машини (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 521); На дні човна рибальська здобич вологлим сріблом не блищить (Ігор Муратов, О. Горбань, 1938, 50); * Образно. Десь там, на дні історії, глибоко Лежить про неї спогад (Леся Українка, I, 1951, 175); * У порівняннях. Очі мала [Гафійка] глибокі та темні, як колодязне дно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 41).

Випити до дна — випити всю рідину, що міститься в посудині. Марія випила чарку до дна, ще й махнула нею вгору (Нечуй-Левицький, II, 1956, 105); На дні — мала кількість, мало. Вже вина в бутлі зосталось тільки на дні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 256); На дні [в] душі (в серці); На дно душі (серця); З (зо) дна душі (серця) — про внутрішні переживання людини, які приховані від сторонніх. Певна річ, йому було жаль її, але на дні душі вставало якесь погане, егоїстичне, вороже чуття (Іван Франко, VII, 1951, 266); І те рідне, своє, так виразно ворушиться там, на самому дні в його серці (Панас Мирний, IV, 1955, 226); [Нартал:] Щодня вони презирством викликали зо дна душі моєї звіра, і знову я ставав номадом диким (Леся Українка, II, 1951, 431); На дні очей — у глибині очей. Згас, потьмарився блиск маминих очей, і на дні їх, здається назавжди, заліг смуток (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 8). 

♦ Догори дном див. догори; До дна: а) повністю; всебічно. Не раз, не два, як річка весняна, Із берегів виходив ти, народе, І все життя сколихував до дна, І ніс у світ свої бурхливі води (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 54); б) до самих затаєних почуттів, переживань. — Ох, коли вже неможливо перелити в тебе мій вогонь, то нехай би ж він освітив мені самому всю тебе, всю твою душу до дна (Леся Українка, III, 1952, 689). 3. перен. Найважчі умови життя, в які потрапляє найбільш пригноблена частина капіталістичного суспільства. Серед тих, що живуть на дні, пограбованих і викинутих геть, скільки в таких, що носять в душах своїх незгасаючий вогник любові до людини (Петро Колесник, Терен.., 1959, 374); Франко побачив у людях, скинутих буржуазією на дно життя, іскру людяності і оспівав її (Історія української літератури, I, 1954, 545).[[1]]

Словник синонімів

ДНО (під водою) ґрунт, ложе; У ФР. спід, низ <н. на дні>, глибина <н. на дні очей>; (річки) річище; (карети) подення; (суспільства) кльоака, нетрища, джунглі, (- людей) зб. поденки; (золоте) П. жила, джерело; денце, днище. [[2]]

Перекадні словники

Англійсько-україський

bottom-дно

Польсько-український

dno-дно

Фото

морське дно
Піщане дно
дно чашки. випити до дна

Відео

https://www.youtube.com/watch?v=lhCJaLDm-94