Диякон

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Диякон, -на, м. и пр. = Дякон и пр. Оглядівсь стоїть диякон, книгу розщипає і по книзі слово Боже голосно читає. Млр. л. сб. 55.

Сучасні словники

Диякон -

  1. священнослужитель найнижчого рангу священства із трьох можливих (диякон, пресвітер, єпископ) в ієрархії Церкви.
  2. це чоловіки, які можуть замінювати священиків, виконуючи всі їхні обов'язки, за винятком служіння Літургії, слухання Сповіді та намащування хворих.
  3. "Учитель церемонії" різних Богослужінь.

Ілюстрації

Диякон3.jpg Диякон1.jpg Дияконсаша.jpg Диякон.jpg

Цікаві факти

У стародавній церкві I-VIII століть існував чин жінок-служителів, що називалися диякониси. Вони поставлялися через посвячення і несли певні церковні обов'язки, але не брали участі в здійсненні таїнств. Інститут дияконис існував недовго і зник після поширення жіночого чернецтва.
Диякон з ченців називається ієродияконом.
Перший диякон, що прислуговує при єпископі, називається протодияконом (або архідияконом, якщо він з ченців).
Вимогою Церкви до майбутніх дияконів є те, що кожен із них до свячень мусить здобути диплом магістра теології. А також протягом усього часу формації кандидати перебуватимуть під наглядом духовних опікунів, які інформуватимуть єпископів про життя майбутніх дияконів.

Іншомовні словники

Словарь иностранных слов.- Комлев Н.Г

ДЬЯКОН, ДИАКОН
[гр. diakonos - служитель] в православной церкви: низший духовный сан, помощник священника при богослужении и отправлении обрядов.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н

ДИАКОН
(греч. diakonos - служитель). В православной церкви - служители алтаря, которые сами, никаких таинств не совершают, а только помогают священникам при совершении; это звание - первая степень священства, после которой посвящают в священники. В протестантской церкви, диаконы исполняют все обязанности, наравне со священниками.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.

ДИАКОН
этим именем назыв. священнослужители низшей из трех степеней священства.

American Heritage Dictionary of the English Language

dea·con (dē′kən)
n.
1. A cleric ranking just below a priest in the Anglican, Eastern Orthodox, and Roman Catholic churches.
2. A lay assistant to a Protestant minister.
3. Used as a title prefixed to the surname of such a person: Deacon Brown.

Collins English Dictionary

deacon (ˈdiːkən)
n
1. (Ecclesiastical Terms) (in the Roman Catholic and other episcopal churches) an ordained minister ranking immediately below a priest
2. (Ecclesiastical Terms) (in Protestant churches) a lay official appointed or elected to assist the minister, esp in secular affairs
3. (Industrial Relations & HR Terms) Scot the president of an incorporated trade or body of craftsmen in a burgh

Słownik Języka Polskiego SJP

diakon
duchowny bez pełnych święceń kapłańskich


Медіа

Джерела та література

Зовнішні посилання

http://www.thefreedictionary.com/deacon
http://www.kplavra.kiev.ua/Dijakon.html
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD
http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=7&t=26
http://www.saintelias.com/ua/clergy/deacon.php
https://www.youtube.com/watch?v=olMcNEKMbxo
http://sjp.pl/diakon