Дихальце

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дихальце, -ця, с. Ум. отъ дихало.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДИ́ХАЛЬЦЕ, я, сер. Один з мікроскопічних отворів, якими входить повітря в органи дихання комах. Дихає бджола.. черевцем через кілька пар наявних у ньому отворів, що називаються дихальцями (Бджоли, 1955, 34). Посилання: http://sum.in.ua/s/Dykhaljce


Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Ди́хальце, -ця, с. Ум. отъ дихало. Нас спонсорують: Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 385. Посилання: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12289-dykhalce.html#show_point


УКРЛІТ.ORG_Cловник

ДИ́ХАЛЬЦЕ, я, с. Один с мікроскопічних отворів, якими входить повітря в органи дихання комах.Дихає бджола.. черевцем через кілька пар наявних у ньому отворів, що називаються дихальцями(Бджоли, 1955, 34) Посилання: http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%B5

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

дихальце -я, с. Один із мікроскопічних отворів, якими входить повітря в органи дихання комах. Посилання: https://ukrainian_explanatory.academic.ru/40423

Ілюстрації

Дихальце.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

дихало

Джерела та література

Зовнішні посилання