Дикість

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Дикість, -кости, ж. Дикость.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Стан за значенням дикий 2. Я пильно Прислухався повіркам людей Освічених, що, мов недобитки Замерклого поганства й дикості, Осталися до наших ще часів (Іван Франко, XIII, 1954, 192).

2. Властивість за значенням дикий 3—5. Сільська краса, чесність, навіть дикість, — все подобалось Ястшембському в Василині (Нечуй-Левицький, II, 1956, 59); [Кай Летіцій:] А в тих країнах варварських і східних уже й самі стихії мов призводять до безміру і дикості в злочинах (Леся Українка, II, 1951, 367).

Всесвітній словник української мови

БЕЗКУЛЬТУ́Р’Я (брак культури, культурна відсталість), БЕЗКУЛЬТУ́РНІСТЬ, ДИ́КІСТЬпідсил. розм., ДИКУ́НСТВОзневажл.; НЕКУЛЬТУ́РНІСТЬ (низький рівень культури). Він згадував страшне життя дореволюційного села, з його безхліб’ям і безкультур’ям (Ю. Мартич); - Яка дикість! Який брак культури! - хвилювався Савченко (М. Коцюбинський); - Поки-то виполіруємо їх дітей!.. Які манери! Яке дикунство! Ой, Боже, Боже! (І. Нечуй-Левицький); - Що важить твоя діяльність проти роботи всіх тих сил, які держать маси в темряві, в некультурності? (Б. Грінченко). - Пор. ва́рварство, неві́гластво.

Ілюстрації

Безымянный.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/dykistj

https://uk.worldwidedictionary.org/дикість

Зовнішні посилання