Диковинний

Диковинний, -а, -е = Дивовижний. Сталось щось надзвичайне, диковинне, таке, чого ніколи не буває. Ном. стр. 288. № 7910.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Який викликає здивування; дивний (у 1 знач.). Біле павутиння.. гойдалось од найменшого руху повітря й кидало дивовижні тіні при жовтому світлі одинокої ліхтарні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 353); Найбільш дивовижним, у житті бобрів є спорудження ними гребель на річках (Наука і життя, 8, 1959, 35). 2. Який не має рівних, подібних собі; надзвичайний. Багатство тематики, різноманітність жанрів і віршованих форм його [І. Франка] поетичних творів воістину дивовижні (Максим Рильський, III, 1955, 117); Чутка про мандрівних акробатів облетіла слободу з дивовижною швидкістю (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 128); // Дуже гарний; чудовий, чарівний. Незабаром Турбай мимоволі піддався гіпнозові дивовижної краси (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 85).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 273.