Дзьоб

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дзьоб, дзьобати и пр. = Дзюб, дзюбати и пр. Нволын. у. Харьк. г. Дзьобом сісти. Остаться на мѣстѣ, не подвинуться. Дзьобом сидиш, ні за що рук зачепити, ніде заробити. Кролев. у. В кого є худібка, до той якось виборсається, того й на заробітки пустять, а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106.

Дзьоб — орган птахів, утворений беззубими щелепами, які одягнені роговим чохлом — рамфотекою.

Функції дзьоба досить різноманітні, що відзеркалюється на різноманітті його форм. Слугує для захоплення здобичі, її розчленовування, для дотику, нападу і захисту, пересування, для довбання, риття, зондування ґрунту, а також для складних дій, пов'язаних з доглядом за оперенням і побудовою кубла та ін.

Найбільшою мірою форма дзьоба обумовлена характером харчової спеціалізації. У багатьох птахів основа верхньої частини дзьоба (наддзьобок) покрита восковицею. У птахів, що не мають восковиці, проксимальний відділ рамфотеки наддзьобка, поступово потоншуючись, переходить в шкірний покрив лобової частини черепа. У ембріонів птахів на вершині наддзьобка утворюється яйцевий зуб.

Різноманітність функцій дзьоба почасти забезпечується рухливістю наддзьобка, що здійснюється за рахунок кінетізму черепа. Рухи наддзьобка й нижньої частини дзьоба — піддзьобка — координуються диференційованою системою жувальних м'язів.

На внутрішніх краях дзьобів деяких викопних птахів (гесперорнісоподібних) були зуби. Крім птахів, дзьобоподібні утворення є у деяких ссавців (однопрохідні), черепах, двохзябрових головоногих молюсків, а також були у птерозаврів. У археоптерикса, який вважається першим птахом, дзьоб був відсутній.

Академічний тлумачний словник

Дзьоб, рідко дзюб, а, чол. Подовжена загострена і покрита рогівкою ротова частина у птахів і деяких тварин.

Його голова, прикрита чорною драною шапкою, нагадувала нічну хижу птицю з коротким дзьобом, з круглими очима (Нечуй-Левицький, II, 1956, 216); — Іхтіологи, здається, кажуть, що меч-риба своїм дзьобом іноді пробиває обшивку корабля в океані... (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 180); Посварилась сойка з дубом, А за що — бог знає; Грозить кігтями і дзюбом, Верещить і лає (Іван Франко, XIII, 1954, 327);

// перен. Такої форми деталь, пристрій у знаряддях праці і т. ін.

Щоб комбайн з соломопресом обслуговувала одна людина, на пресі встановлена світлова сигналізація обриву шпагату і звукова сигналізація намотування шпагату на дзьоб (Колгоспник України, 8, 1961, 15).

Ілюстрації

1 big.jpg 7334375072 6082e36385 b.jpg YAstreb-3.jpg 32794120f3def0f21d5caa5ced8e660e.jpg

Медіа


Джерела та література

Біологічний енциклопедичний словник/ Гол. ред. М. С. Гіляров; Редкол.: А. А. Баєв, Г. Г. Вінберг, Г. А. Заварзін та ін. — 2-е видання, Виправлене. — М.: Радянська енциклопедія, 1989. — 864 с ISBN 5-85270-002-9 (Див. анотацію.) (Рос.)

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/dzjob