Дзинчати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Зміст
Сучасні словники
ДЗИНЧАТИ, чи́ть, недок., розм. Те саме, що дзижчати. Комарик молодий своє дзинчить: «Мене не настрашить, Нехай хоч як хвостом [Лев] молотить» (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 179); Голосно дзинчали чарочки; ясно грали у людей очі (Панас Мирний, III, 1954, 85).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
[[1]]
