Дзвінкий

Дзвінкий, -а, -е. Звонкій, звучный. Горщик дзвінкий. Черкас. у. Голос дзвінкий. Черкас. у. Дзвінкий регіт такий чути, що пит і роскочується. МВ. II. 182.

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ДЗВІНКИ́Й, а́, е́. Який голосно і чітко звучить. Потім знов те дзвінке, голосне щебетання [соловейка]заглушають ще голосніші співи челяді (Л. Укр., III, 1952, 478); Та ось за рогом голосно заспівав баян, почувся дзвінкий дівочий сміх (Кучер, Чорноморці, 1956, 46); // Здатний голосно, чітко звучати, дзвеніти. Везли в Каховку свої знамениті вироби: дзвінкий та яскравий посуд (Гончар, Таврія.., 1957, 18); Нагострили сокири дзвінкими, — То ж і бритва не завжди така! (Рильський, І, 1960, 316). ∆ Дзвінкі́ гро́ші (моне́ти) — металеві гроші. Потім тихцем збував [Січкар] торговцям хліб.. тільки за мануфактуру та дзвінкі гроші (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 35); Дзвінки́й при́голосний, лінгв. —приголосний, який вимовляється з участю голосу, напр. б, г, д, з. Дзвінкі приголосні літературної мови (на відміну від галицьких ..та деяких інших говірок) .. вимовляються виразно, ясно (Курс сучасної укр. літ. мови, 1,1951, 186).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Дзвінки́й, -а́, -е́. Звонкій, звучный. Горщик дзвінкий. Черкас. у. Голос дзвінкий. Черкас. у. Дзвінкий регіт такий чути, що пит і роскочується.МВ. ІІ. 182.

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

(звонкий) дзвінкий, дзвенячий

Словари и энциклопедии на Академике

дзвінкий -а́, -е́. Який голосно і чітко звучить. || Здатний голосно, чітко звучати, дзвеніти. •• Дзвінки́й при́голосний лінгв. — приголосний, який вимовляється з участю голосу, напр.: б, г, д, з.

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=U_JziLhzm8U

Цікаві факти

ДЗВІНКИЙ ГОЛОС БОГА

У Харкові — близько вісімдесяти найрізноманітніших сакральних споруд. Кожна з цих будівель має свій голос, що вливається до загального міського оркестру. Чому й коли дзвонять дзвони? Більше читайте тут: [1]