Денце

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Денце, -ця, с. Донышко. Ум. отъ дно.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Зменш.-пестл. до дно 2. Ой, у полі озеречко, Там плавало відеречко. Соснові клепки, а дубове денце, Не цурайся, моє серце (Українські народні ліричні пісні, 1958, 312); Потім бачив себе на коні бравим вершником. На шапці червоне денце і зірка п'ятикутна (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 29). 2. бот. Нижня частина цибулин і квіток деяких рослин. Пошкодження цибулин починається з денця, яке трухлявіє, а лусочки гинуть (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 291); Самиця [кульбабового довгоносика]відкладає яйця безпосередньо в денце квіткового кошика кок-сагизу, проколюючи його обгортку (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 86). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 243.

.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Де́нце, -ця, с. Донышко. Ум. отъ дно.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ДЕ́НЦЕ, я, с. 1.Зменш.-пестл. до дно 2. Ой, у полі озеречко,Там плавало відеречко. Соснові клепки, а дубове денце, Не цурайся, моє серце (Укр.. лір. пісні, 1958, 312); Потім бачив себе на коні бравим вершником. На шапці червоне денце і зірка п’ятикутна (Цюпа, Назустріч.., 1958, 29).

2. бот. Нижня частина цибулин і квіток деяких рослин. Пошкодження цибулин починається з денця, яке трухлявіє, а лусочки гинуть (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 291); Самиця [кульбабового довгоносика] відкладає яйця безпосередньо в денце квіткового кошика кок-сагизу, проколюючи його обгортку (Шкідн. поля.., 1949, 86). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 243.


Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• 1 Денце — (подбой) Доска (1), окаймлявшая сверху или снизу фриз (лобовая доска, фризовая доска, красная доска, платок) на главном фасаде деревянной крестьянской избы (1). (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995) … Архитектурный словарь

• 2 денце — я, ч. 1) Зменш. пестл. до дно 2). 2) бот. Нижня частина цибулин і квіток деяких рослин … Український тлумачний словник

• 3 денце — (давньорус.) Чільна дошка на фасаді дерев яної хати або горизонтальна тяга, що відділяє фронтон від кліті зрубу. Прикрашалась розписами чи різьбленням у російській народній архітектурі … Архітектура і монументальне мистецтво

• 4 денце — іменник середнього роду * Але: два, три, чотири денця … Орфографічний словник української мови

• 5 денце — ця, с. Св. Дерев яна кришка до бочки … Словник лемківскої говірки

• 6 Подбой — Денце. (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995) … Архитектурный словарь

• 7 ДЕНЫШКО — ср., костр. донышко, •умалит. дно. Денце ср., ниж. донце, для подстановки пряльного гребня. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля

• 8 денцевий — а, е. Прикм. до денце … Український тлумачний словник


Ілюстрації

x140px x140px x140px


[1]