Делікатність

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

«Словарь української мови»

Делікатність, -ности, ж. Нѣжность.Якась дурна делікатність причепиться часом і не можеш одмовитися зробити те, що не по душі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 152); — Я оцінив його делікатність. Що не говори, людина тактовна, вміє сказати слово, доторкуються до живої рани обережно (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 118); Його вид і очі стали ніби делікатніші й ідеальніші, надавали йому делікатності й граціозності (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 120); В делікатності руки, в шанобливому уклоні йому позаздрив би не один закоханий мужчина (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 74); Делікатність справи вимагала посередництва (Яків Качура, II, 1958, 450).

Сучасні словники

Делікатність слово, яке останнім часом все частіше можна почути з телеекрану. Але воно означає не тільки м’які та ніжні речі з тонких тканин! Делікатність — термін психологічний, що зачіпає різні верстви взаємин між людьми зміщені в певному порядку (Словник мовознавчих термінів).


Це цікаво знати!


Якщо ви вмієте спілкуватися з людьми так, щоб уникнути всіх гострих кутів і неприємних моментів, і навіть вирішуючи важливі і болючі питання, робите це тактовно і безболісно — можете себе привітати, ви — делікатна людина. Але що ж означає бути делікатним? Невже тільки вміти не питати у подруги прямо, чому вона так розповніла або не цікавитися у літнього дідуся, чому він не бачить далі власного носа? Звичайно, немає. Якщо ви розумієте, що не можна говорити з людьми про якісь речі, оскільки це може їх образити або навіть образити, це зовсім не означає, що ви вже делікатні. Так, делікатність у спілкуванні передбачає розуміння гострих тем, але це далеко не все.

Бути делікатним — значить вміти приймати єдино вірне рішення в розмові. Не просто не зачіпати хворих тем, а вміти говорити про них так, щоб співрозмовнику було комфортно і легко. Насправді делікатність — це сукупність такту, інтуїції і ретельно продуманої мови. Почуття такту є у багатьох людей, але далеко не кожен здатний використовувати його в бесіді максимально грамотно. Адже делікатність — це не просто ввічливість і м’якість, це мистецтво ведення бесіди про складні речі з максимально приємним враженням. Якщо про людину кажуть, що він повів себе дуже делікатно, значить він непоганий психолог.

Делікатними можуть бути не тільки люди, сьогодні цей термін перейшов з розряду психології в інші сфери життя людини. Ви, напевно, чули про делікатні тканинах, про делікатному впливі того чи іншого препарату на організм людини і навіть про делікатні хворобах. У всіх значеннях, слово не втрачає свого первинного сенсу, лише злегка підлаштовуючись під ситуацію. Делікатна проблема — те, про що не слід говорити при сторонніх, оскільки це може бути не дуже приємно для кого-небудь із співрозмовників. А делікатні тканини — без сумніву найтонші, м’які та ніжні тканини, які коли-небудь існували в історії.

Незважаючи на свою універсальність, значення цього слова досить однозначно. Адже ми завжди використовуємо його тільки щоб дати характеристику чогось позитивного, негрубі і м’якому. Вчитися делікатності може бути не дуже просто, але коштує це робити хоча б заради того, щоб вміти спілкуватися зі своїми співрозмовниками без образ і зайвих переживань. Повірте, іноді навіть цього буває цілком достатньо, щоб раз і назавжди налагодити прекрасні відносини.

Рекомендовані джерела


  1. Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.
  2. Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.
  3. Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.

Ілюстрації

Delikatnist1.jpg Delikatnist2.jpg