Декрет
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Декрет, -ту, м. Приговоръ, рѣшеніе. Ирод. Ирод теє чує, дає декрет і подписує: «нехай ся дитина згине». Чуб. ІІІ. 374.
Зміст
Сучасні словники
ДЕКРЕ́Т У чол. 1. Постанова уряду, що має силу закону; указ, закон. 2. Урядовий акт, який видається в порядку виконання, управління, в доповнення чи зміну законодавчих актів.
Ілюстрації
|
|
|
|
