Декларація

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. ДЕКЛАРА́ЦІЯ, і, жін. 1. Офіційна заява з приводу чогось, урочисте проголошення урядом, партією, з'їздом і т. ін. яких-небудь принципів, положень, а також документ, у якому вони викладені. На Нараді була одноголосно прийнята Декларація комуністичних і робітничих партій соціалістичних країн (Деклар. наради.., 1957, 3); Готуючи в 1847 р. свої поезії до нового видання, поет [Т. Шевченко] написав.. передмову, що є по суті літературною декларацією, викладом його естетичних поглядів (Історія української літератури, I, 1954, 244). 2. Назва деяких офіційних документів, що подають потрібні відомості. Торгова декларація. 3. перен., літ. Нехудожній, абстрактний виклад, який не впливає на емоції, або такого ж плану чийсь вислів. В романі [«Світанок над морем» Ю. Смолича] Ласточкін надто сухий, дуже багато вкладено в його уста хоч і правильних, але загальних положень, лозунгів, декларацій (Радянське літературознавство, 3, 1957, 9); Якщо на початку війни в творах А. Малишка трапляються голі декларації, то вже в 1942 р. його поезії стають конкретнішими (Історія української літератури, II, 1956, 635). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 234.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Деклара́ція, -ції, ж. Обьявленіе. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 366.

Ілюстрації

Декларація.jpeg
Декларація2.png
Декларація3.jpg

Медіа