Дворянство

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

«Словарь української мови»

Дворянство,суспільна верства, що сформувалася в Європі у пізньому середньовіччі (XIII-XV ст.), у становому суспільстві юридично, політично і економічно привілейована група; у Польщі, Вел. князівстві Литовському, а також на укр. і білоруських землях, що входили до їх складу, називалося шляхтою; наприкінці XVIII ст. укр. шляхта і козацька старшина влилися до рос. д.; в Зх. Європі політичне панування д. ліквідоване буржуазними революціями XVII-XIХ ст., в Росії - лютневою революцією 1917.

Сучасні словники

Дворянство, Панівний привілейований стан феодального (пізніше — і капіталістичного) суспільства, що складався з номіщиків і чиновників і мав основним джерелом доходу земельну власність. — Своя ж старшина, що потіму дворянство перелізла, і прибрала їх [землі] до своїх рук!.. (Панас Мирний, IV, 1955, 365); // розм. Звання дворянина. Очевидно, і спадкове дворянство, і багатство мають [для Лісовського] далеко меншу вагу, аніж убогий мужицький побут і пісні (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 46); // Збірн. до дворянин. Він [цар] дворянство награждає, Народ обижає (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 285); І дворянства страшну силу У мундирах розплодила [ворона], Як тих вошей розвела (Тарас Шевченко, I, 1951, 301).


Це цікаво знати!


дворя́нство– іменник середнього роду

Відмінок називний дворя́нство родовий дворя́нства давальний дворя́нству знахідний дворя́нство орудний дворя́нством місцевий дворя́нстві кличний дворя́нство


Ілюстрації

Dvoranstvo1.jpg Dvoranstvo2.jpg Dvoranstvo3.jpg