Двигати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Двигати, -гаю, -гаєш, одн. в. двигнути, -гну, -гнеш, гл. 1) Двигать. Не зміг двигнути ні рукою, ні погою. 2) Носить. Нащо тобі, пане брате, торбину двигати? Ліпше тобі, папе брате, людей розбивати. Гол. І. 165.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДВИГАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех. Зрушувати з місця, пересувати, носити. Зет, сильно дужий, кремезний — двигає важке каміння і складає його перед Орфеєм (Леся Українка, I, 1951, 445); Взяла Лисичка мішок, несе-несе, двигає-двигає, далі сіла спочивати (Іван Франко, IV, 1950, 56); [Мальванов:] Уявляю. Напевно, говорила, що я змінюю напрямок річок, двигаю гори і тому подібне (Іван Кочерга, II, 1956, 27). 2. неперех., чим. Робити рухи, ворушити. У мира і не вмира [відьма]; і руками, і ногами не двига (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 223). 3. перех. Надавати руху чому-небудь; рухати. Дніпрова синя глибина Покірні двигав турбіни, І ллється електричний струм, Жадібні живлячи машини (Максим Рильський, I, 1956, 182).

Ілюстрації

320 6.4.2.peredvinut-shkaf-s-gruzchikami.jpg 920515359.jpg Завантаження.jpg Perevozka-mebeli.jpg

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання