ДанцівниК

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук


Данцівник

Словник Грінченка

Данцівник (-ка) - Танцоръ. (Словник української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 357.)

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Те саме, що танцюрист. Вилетів один танцівник, пішов навприсядки, замітаючи землю матнею (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 47); Під час 20-денних гастролей українські танцівники виступили у 18 концертах (Вітчизна, 9, 1970, 222). 2. Той, хто бере участь у танці, у танцях. Кармелюк, захоплений, слідкує за танком, піддає танцюристам та музикам охоти (Степан Васильченко, III, 1960, 190); Вихором мчали по колу танцюристи, пускаючи по вітру чуприни і віддираючи веселого буйного гопака (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1956, 458). 3. Той, хто вміє та любить танцювати; аматор танців. Він мав славу видатного танцюриста (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 6); 26 областей України послали на республіканський фестиваль більше п'яти тисяч кращих своїх співаків, танцюристів, музикантів (Радянська Україна, 25.V 1957, 1). 4. Той, хто постійно або професійно займається танцями. Скоморохи, музиканти, танцюристи, акробати й фокусники були дуже характерним явищем давньоруського життя (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 524); Мене [А. Бучму] було прийнято до львівського театру.. як хориста і танцюриста (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 7); // Артист балету. За останні роки на українській сцені з'явилося чимало талановитих балерин і танцюристів (Мистецтво, 4, 1965, 4).