Дання́

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук


Дання́

Словник Грінченка

Дання́ (-ня́,) - 1) Отрава вообще, въ частности же яйца насѣкомыхъ, брошенныя въ водку, которую подносятъ тому, кого хотять отравить. Кіевск. г. Як мені було йти на весілля, коли Солов’їха отроїла б мене з своїх рук, дала б дання в чарці горілки, як би могла. Левиц. Пов. 342. 2) Заговорное питье. Дання гірше трутизни. Ном. Се вже так, з дання причина. Чуб. (Словник української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 357.)

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Знахарський напій, який нібито впливає на поведінку людини, приворожує або відвертає кого-небудь і т. ін.; чари. [Микола:] Се він, проклятий, дав їй якісь чари, якесь дання, він її з розуму звів, щоб насміятися наді мною! (Іван Франко, IX, 1952, 132); Вона з кожним разом ставала перед очима ще милішою і кращою.. Раз навіть задумався [Левко], чи не було йому дадено [дане] якесь дання? (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 546). 2. Отрута, дана з напоєм або стравою. Нінетта.. випрохала в неї [знахарки] смертельного дання, яким не довго думавши напоїла ввечері Рестаньйона (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 267).


Украино-Русский словарь

  • етно. 1> (приворотне) зілля, приворотне питво, приворотний напій 2> (чарівна сила) приворот