Гірше

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гірше, нар. Употребляется какъ сравнит. степ. 1) Хуже, сквернѣе. Немає гірше, як в неволі. Шевч. 465. Хоч гірше, аби инше. Ном. № 2680. 2) Пуще, сильнѣе. Ще гірше полюбив. Чоловік ще й гірше злякався. Рудч. Ск. ІІ. 19. Ми ще гірше здивувались. КС. 1883. II. 467.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. ГІ́РШЕ, ГІРШ. 1. Присл. до гірший. Батько з шкури ліз, щоб одягти Раїсу не гірш од попівен (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 312); // у знач. присудк. сл. Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать (Тарас Шевченко, II, 1953, 90). 2. Уживається у знач. більше. Бачить [панночка], що корюся, та ще гірш мене зневажає (Марко Вовчок, I, 1955, 18). ГІ́РШИЙ, а, е. Вищ. ст. до поганий. — У нас усі кращі, — запротестувала Юлька. — Немає в нас гірших. На те й ударний загін! (Олесь Донченко, I, 1956, 85); // у знач. ім. І пекло мук, і крові море, Якого, може, не знайду, І найлютіше в світі горе Я бачив, — гіршого не жду (Павло Грабовський, I, 1959, 80).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Гірше нар. Употребляется какъ сравнит. степ. 1) Хуже, сквернѣе. Немає гірше, як в неволі. Шевч. 465. Хоч гірше, аби инше. Ном. № 2680. 2) Пуще, сильнѣе. Ще гірше полюбив. Чоловік ще й гірше злякався. Рудч. Ск. ІІ. 19.Ми ще гірше здивувались. КС. 1883. II. 467.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ГІ́РШЕ, ГІРШ. 1. Присл. до гі́рший. Батько з шкури ліз, щоб одягти Раїсу не гірш од попівен (Коцюб., І, 1955, 312); // у знач. присудк. сл. Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать (Шевч., II, 1953, 90). 2. Уживається у знач. більше. Бачить [панночка], що корюся, та ще гірш мене зневажає (Вовчок, І, 1955, 18).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Ілюстрації

Прямець.PNG

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

[адреса посилання]