Грянути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Грянути, -ну, -неш, гл. Быстро двинуться, побѣжать, поѣхать. Ой вийду я за ворота, сюдитуди гляну: нема мого миленького, я додому гряну. Чуб. ІІІ. 169. В мене дочка ледащиця, не ночує дома, як вечір настане, на вулицю гряне. Грин. ІІІ. 200.
