Грубий

Грубий, -а, -е. 1) Толстый. Грубе дерево. Дай голому сорочку, а він каже, що груба. Ком. ІІ. № 745. Було собі два попи здорових і грубил. Чуб. II. 335. Груба. Беременная. Жінка груба. 2) Грубый. Як що грубе скажеш.... ЗОЮР. І. 12. 3) Грубий. Плохой. Изъ уваженія къ «святому хлібу» очень часто выражаются: грубий хліб вмѣсто поганий. Як де на лупах, то й добрі жита, а на царині і Боже, які грубі. Кобел. у. Сравн. степ. грубший и грубіший.