Грибовище

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Грибовище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ растутъ трибы. ЕЗ. V. 167.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах

Том 2, 1971. — Стор. 165.
ГРИБОВИ́ЩЕ, а, сер. Місце, де ростуть гриби.
Хлопчик схоплюється і біжить не спиняючись.. на знайомі грибовища (Петро Колесник, Терен.., 1959, 10).

Граматичний словник української мови

Слово: грибови́ще. Частина мови: іменник середнього роду, неістота. Флексія, суфікс: -е.

Ілюстрації

Грибовище12021.jpg

Медіа

Джерела та література

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Зовнішні посилання

http://slovopedia.org.ua/93/53395/856012.html

http://sum.in.ua/s/ghrybovyshhe

https://www.youtube.com/watch?v=YiE49XuJHCM