Гребінник

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

ГРЕБІ́ННИК, а, чол. (Cynosurus, L.). Однорічна чи багаторічна кормова рослина родини злакових. Гребінник звичайний. Гребінник звичайний - рихлокустовий злак, активно застосовується в декоративному садівництві. Злак виростає на висоту від 25 до 80 см.

Використання: Гребінник входить в багато готові суміші для спортивного і звичайного газону, але оскільки він погано уживається з кострицею і мітлицею, а його жорсткі стебла погано стрижуться, то гребінник краще не застосовувати для партерного газону.

Стебло: Багаторічна дерновинна трав'яниста рослина з нерозгалуженими стеблами до 75 см заввишки, гладкими, з 3-4 вузлами, в основі прямостоячими або висхідними. Листки: Листя до 15 см завдовжки і 1-4 мм шириною, м'які, голі і гладкі або слабо шорсткі майже дощенту незрощенні; язичок закруглений, до 1,5 мм завдовжки. Суцвіття: Суцвіття-колосовидна волоть 5-10 см завдовжки. Плодучі колоски з 2-5 двостатевими квітками, спрямовані до осі суцвіття, довгасті або клиноподібні, 3-6 мм завдовжки. Колоскові луски їх ланцетні, коротше квіток, з шорстким кілем і плівчастими краями, на верхівці загострені до відтягнутих. Нижні квіткові луски вузькояйцевидно-довгасті, колючі. Верхні квіткові луски трохи коротше нижніх, з шорстким краєм. Пильовики близько 2 мм завдовжки. Крім внутрішніх плодущих колосків є редуковані зовнішні стерильні колоски, представлені гребневидно розсіченими колосковими лусками і жорсткими порожніми нижніми квітковими лусками (в числі до 18) з зеленим війчастим кілем. Плоди: Плоди-зернівки довгастої форми, притиснуті до верхньої квіткової луски, близько 2 мм завдовжки. Цвіте: Цвіте в червні-липні. Поширення: Поширений у помірній смузі Європи і Азії, Північній і Південній Африці, переважно. в Середземномор'ї. В Україні два види: Cynosurus cristatus — гребінник звичайний і Cynosurus echinatus — гребінник колючий. Найпоширеніший гребінник звичайний. Зростає на луках, узліссях і лісових галявинах.

Сучасні словники

ГРЕБІННИ́К, а́. чол. Той, що виробляв гребінки, гребінці (у 1 знач.). Дівчина посилає її [курочку] до гребінників, щоб обміняти нитку на гребінь, а гребінники — до калачників, щоб дали їм калачі (Радянська Україна, 18.I 1963, 3). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 162.

Ілюстрації

https://agrarii-razom.com.ua/sites/default/files/styles/imagetext_carousel/public/byr/grebinnik_zvichayniy.jpg?itok=5vI8mYXJ

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 162.

https://agrarii-razom.com.ua/plants/grebinnik-zvichayniy

Зовнішні посилання