Грання

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Грання́, -ня́, с. 1) Игра на инструментѣ. Почули вони весільне грання. Драг. 111. Були танці під грання своїх музик. Левиц. Пов. 8. 2) Дѣтскія игры.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах

Том 2, 1971. — Стор. 158.
ГРАННЯ́, я, сер. Дія за значенням грати і гратися.
В номерах часто були танці під грання своїх музик (Нечуй-Левицький, I, 1956, 340);
Сьогодні йому вже не хотілося гратись. Ігор усе мовчав, бо було невимовно соромно признатися, що за гранням не мав часу взятись за книжку (Олесь Донченко, VI, 1957, 121);
Він був абсолютний профан у складній теорії більярдного грання (Юрій Смолич, Сорок вісім... 1937, 64); — Де ж там до грання [в драмгуртку], коли й бігати на ті репетиції щовечора? (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 320).

Граматичний словник української мови

Слово: грання́. Частина мови: іменник середнього роду, неістота. Флексія, суфікс: -я.

Ілюстрації

Грання12021.jpg ь Грання22021.jpg

Медіа

Джерела та література

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Зовнішні посилання

http://slovopedia.org.ua/93/53395/855761.html

http://sum.in.ua/s/ghrannja

https://www.youtube.com/watch?v=9yvrrinDQE8