Граб

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Граб, -ба, м. Дерево: грабъ, Carpinus Betulus L. ЗЮЗО. I. 116. Вх. Пч. II. 30. Ой піду я в ліс по підпеньки, там стоїть граб зелененький. Грин. III. 407. Ум. Грабок, грабочок. Чуб. V. 1156. ГРАБ, а, ч. Листяне дерево або кущ родини березових з гладенькою сірою корою. Внизу над самим шосе зеленіють товсті столітні граби та буки (Н.-Лев., II, 1956, 415); На Кримських і Карпатських горах ростуть дуб, ясен, граб, смерека, липа (Цюпа, Україна.., 1960, 87).

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 150.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 320

Ілюстрації

Derevo grab.jpg 225px-Illustration Carpinus betulus 1.jpg 1652508.jpeg 45768.oucvjo.620.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання