Горобеня

Горобеня, -няти, с. Воробушекъ, молодой воробей. Мир. ХРВ. 42.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГОРОБЕНЯ́, яти, сер., розм. 1. Пташа горобця. Швидко вони [хлопці] позавертали овець і, як кошенята, дралися по вербах, видираючи горобенят (Панас Мирний, I, 1954, 58); Горобці вже не казились, бо кожний із них був тепер поважним батьком численної цвіркотливої родини голодних горобенят (Олесь Донченко, VI, 1957, 531); * У порівняннях.Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по вулиці (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 416). 2. перен., зневажл. Про людину з невеликою фізичною силою або про таку, що займає незначне місце в суспільстві. [Півень:] А це що за горобеня [Довбня]? Іди сюди, я тебе одним пальцем покладу (Олександр Корнійчук, I, 1955, 221); [Кряж:] Ні, ти тільки послухай: виступає Галька, Пилипа Сторчака дочка... Таке горобеня, торік лише десять класів закінчило, і давай мене, Антона Кряжа, сповідати (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 214).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Горобеня́, -ня́ти, с. Воробушекъ, молодой воробей. Мир. ХРВ. 42.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ГОРОБЕНЯ́, я́ти, с., розм. 1. Пташа горобця. Швидко вони [хлопці] позавертали овець і, як кошенята, дралися по вербах, видираючи горобенят (Мирний, 1, 1954, 58); Горобці вже не казились, бо кожний із них був тепер поважним батьком численної цвіркотливої родини голодних горобенят (Донч., VI, 1957, 531); * У порівн. Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по вулиці (Барв., Опов.., 1902, 416). 2. перен., зиеважл. Про людину з невеликою фізичною силою або про таку, що займає незначне місце в суспільстві. [Півень:] А це що за горобеня [Довбня]? Іди сюди, я тебе одним пальцем покладу (Корн., І, 1955, 221); [Кряж:] Ні, ти тільки послухай: виступає Галька, Пилипа Сторчака дочка… Таке горобеня, торік лише десять класів закінчило, і давай мене, Антона Кряжа, сповідати(Зар., Антеї, 1962, 214). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 134. Горобеня́, ня́ти, с. Воробушекъ, молодой воробей. Мир. ХРВ. 42. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 314.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

горобеня -я́ти, с., розм. 1) Пташа горобця. 2) перен., зневажл. Про людину з невеликою фізичною силою або про таку, що займає незначне місце всуспільстві. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Горобеня або Горобе́ць (Passer) — рід птахів з ряду горобцеподібних (Passeriformes), типовий рід цього ряду.