Голівка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Голівка, -ки, ж. Ум. отъ голова.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980) ГОЛІ́ВКА, и; ж Зменш.-пестл. до голова 1. — Підніми ж бо голівку, доню, та глянь на старого батька! (Марко Вовчок, I, 1955, 93); Чорний вуж, здіймаючи вгору лакову голівку з жовтими пелюстками, швидко плазував у гущавину (Олесь Донченко, III, 1956, 166). ♦ Гладити (погладити) по голівці див. гладити.

Ілюстрації

529d72e7b64b3df1eed9ab78f593897f.jpg Depositphotos 132140232-stock-photo-mannequin-female-head-with-wig.jpg Depositphotos 122414710-stock-illustration-portrait-of-face-mens-in.jpg Information items 12512.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 107.

Зовнішні посилання

Академічний тлумачний словник (1970—1980) - http://sum.in.ua/s/gholivka