Голобля

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Голобля, -лі, ж. Оглобля. Не по коню, та по голоблях. Ном. № 2818. См. Оглобля.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ГОЛОБЛЯ, і, жін.

1. Одна з двох жердин, прикріплених кінцями до передньої частини воза, саней і т. ін., в які запрягають коня. Він там за цариною лагодить сани, бо вивернулась голобля (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 167); Іде конем Гаврило — черезсідельника на коневі нема, хомут шию давить, а Гаврило ще й ноги на голоблі положив, затягнув коня, що аж точиться (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 594); * Образно. Він рішуче насадив на ніс свої окуляри, поправив за вухами довгі дротяні голоблі й уже не глянув, а блиснув скельцями на Крутояра (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 109); * У порівняннях. Мажуга підняв догори руку, наче голоблю. — Чужих не пускати! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45).


Ілюстрації

CD-OD0F3PXk.jpg ESHQOexIFSg.jpg MGLVb9Oh0uY.jpg ThV eVz Hs4.jpg

Медіа

Див. також

Оглобля

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/gholoblja