Глод

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГЛІД, глоду, чол. Колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплоту. Глід. Відомий великий кущ, досить декоративний весною, під час цвітіння, і восени, коли почервоніють рясні плоди (Озеленення колгоспного села, 1955, 92); На схилах яру, в колючих хащах терну і глоду, виводять пташенят сорокопуди (Олесь Донченко, VI, 1957, 70); // Плід цієї рослини. І ласощі все тільки їли, сластьони, коржики, стовпці, Часник, рогіз, паслін, кислиці, Козельці, терн, глід, полуниці (Іван Котляревський, I, 1952, 149); * У порівняннях. В піску зостався той зрадливий слід її [дівчини] ноги з ясними підківками, Що серце коле, як червоний глід (Максим Рильський, Поеми, 1957, 13).

"Словопедія"

ГЛІД колюче дерево або кущ пн. півкулі; бл. 200 видів; листки надрізано-пилчасті, знизу світліші, з восковим нальотом; квітки білі або рожеві, окремі або зібрані в щитки; плоди червоні; росте у світлих лісах, заростях, на схилах балок і берегах річок; вирощують у парках; плоди мають лікувальне значення (вітамін С, серцеві препарати).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

глід — колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплоту; також плоди цієї рослини; має численні різно-види; росте в лісах та на узліссях у лісових і лісостепових районах України; цвіте у травні-червні; ви¬користовується у народній меди-цині; здавна рослина вважається еліксиром бадьорого духу та здо¬ров’я; додає розуму й обачливості; заради міцного кохання радили пити чай із квіток глоду; відьми, ворожбити, знахарі знали нібитосекрети напоїв з глоду й прихову¬вали їх; напої вживали на свята Нового року, Коляди, Калити, Колодія та ін.; рослина має охо¬ронну силу — з глоду виготовляли амулети (найчастіше хрестики); глід нібито не давав покійникові стати упирем; вірили, що палицею з глоду можна прогнати диявола, а вбити — ножем з деревини рослини. І ласощі все тільки їли, Сластьони, коржики, стовпці, Часник, рогіз, паслін, кислиці, Козельці, терн, глід, полуниці(І. Котляревський); В ряснім намисті червоніє глід (О. Ющенко).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Глід, глоду, м. Раст.: боярышникъ, Crataegus Oxyacantha L. Анн. 112.Crataegus monogyna Jacq.

«Словники України on-line»

Відмінювання: глід – іменник чоловічого роду

відмінок однина множина називний глід родовий гло́ду давальний гло́ду, гло́дові знахідний глід орудний гло́дом місцевий на/у гло́ді кличний гло́де*

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Переклад на англійську:

Глід - Crataegus   

глід - hawthorn; haw Глід одноматочковий - Common Hawthorn

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=xjMBXutE5Mo

Цікаві факти

Глід

( глод)

Стародавні греки випікали хліб з висушених і перемелених ягід. Вже в той час люди знали про унікальну здатність глоду - зцілювати серцеві хвороби. Крім того, рослині приписувалася магічна сила. Тому колючки глоду зміцнювалися біля вхідних дверей. Таким чином, відлякує від хати злі духи. Гілками куща буряти прикрашали колиска немовляти, вірячи, що такий ритуал відлякає хвороба від крихти. Молодята плели з глоду віночок на вівтар Гіменея для довгого і щасливого сімейного життя.

Більше читайте тут: [1]

Див. також

Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка

• глід — Глід: (військ.) ряд, рота [X] (військ.) ряд, стрій [1] (військ.) ряд, шеренга [XI] біла тернина [IV] військовий ряд, шеренга [20] ряд, стрій [13] ряд, шеренга [III] Глід (нім. Glied) шеренга, військовий, ряд, пояснюється «біла тернина» (528). [MО … Толковый украинский словарь • глід — [гл ід] гло/ду, м. (на) гло/д і, мн. гло/дие, гло/д іў … Орфоепічний словник української мови • глід — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови • глѧдѣти — ГЛѦ|ДѢТИ (3*), ЖОУ, ДИТЬ гл. Глядеть, смотреть: [певчий в церкви] ревыи. въ б҃иѥхъ п(с)ѣхъ… и глѩдѩ сѣмо и ѡвамо. вереска˫а акы медвѣдь. ПНЧ 1296, 135; сто˫аще бес по˫а(с), поклонивсѩ сѩдеть. и глѩдить сѣмо и ѡнамо. ˫ако бѣшенъ. ЛЛ 1377, 37… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) • æрдæглæдæрст — з.б.п., тытæ … Орфографический словарь осетинского языка • гліг — Гліг: військовий ряд [IV] глід [2;XIII] глід, шипшина [8] Гліг бот. шипшина, глід, пор. польсь. głóg, пояснюється як «військовий ряд» (528). [MО,IV] друкарська помилка: гліг зам. глід [MО,IV] … Толковый украинский словарь • глія — глі/я або гліа/льні клітини, род. глії (гр. γλία клей) сукупність нервових клітин, що поряд з нейронами формують нервову тканину. Гліальні клітини досить сильно відрізняються від нейронів, зокрема тим, що глія напряму не бере участь в генерації… … Фізико-технічний словник-мінімум • Глёден — Глёден, Вильгельм фон Барон фон Глёден, 1891 Вильгельм фон Глёден, барон (нем. Wilhelm Baron von Gloeden, 16 сентября 1856, замок Фольксхаген, близ Висмара 16 февраля 1931 … Википедия • Глѣбовъ — Глебов Глѣбовъ, а, о притяж. прилаг. к Глѣбъ (2): Се у Римъ кричатъ подъ саблями Половецкыми, а Володимиръ подъ ранами. Туга и тоска сыну Глѣбову! 27 28. Ты бо можеши посуху живыми шереширы стрѣляти, удалыми сыны Глѣбовы. 29. Поваръ же Глѣбовъ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве" • Глѣбовна — Глебовна Глѣбовна дочь Глеба; отчество от Глѣбъ (1): Кая раны, дорога братіе, забывъ чти и живота, и града Чрънигова отня злата стола, и своя милыя хоти, красныя Глѣбовны, свычая и обычая? 14. 1194: Приде ему (Святославу) вѣсть от сватовъ, иже… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"