Гиря

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гиря, -рі, ж. 1) Низко остриженный. Бач чого гирі забажалось: кісничків. Ном. № 5343. Забравши деяких троянців, обсмалених, як гиря, ланців, п’ятами з Трої накивав. Котл. Ен. І. 5. 2) Гиря. Ум. Гиронька. Ой гиронька ложки мила, тонкий хвартух замочила. Грин. ІІІ. 683.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГИ́РЯ, і, жін.

1. Металевий предмет певної ваги, який править за міру при зважуванні. — На такий вантаж і гир у мене не вистачить, — весело занепокоївся Цимбал (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 441); Михась орудує з гирями біля вагів (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 169); // Предмет великої ваги для гімнастичних вправ у важкій атлетиці. Подивився дід, як вони [силачі] там двопудові гирі, ніби м'ячі, піднімають, як вони штангу штовхають, і аж затремтів (Остап Вишня, I, 1956, 400); — Дивись ти — і справді впарився. А раніше бувало двопудовими гирями грався (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 136); * Образно. А в перші дні [роботи] так страшно ломить спину І кров гуде в натомлених руках, І хтось до ніг вчепив пудові гирі (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 40); * У порівняннях. В Оксани злипалися очі, тіло вимагало відпочинку. Важка, немов гиря, голова падала на груди (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 88).

♦ Бути гирею на нозі кому — обтяжувати когось. Була [Катерина] переконана, що з такими прикметами, як її, не буде нікому гирею на нозі, тим паче — в коханої людини (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 509).

2. Висячий важок, що приводить в рух механізм або врівноважує що-небудь. Іван відчинив дверцята годинника й підтягнув гирі (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 55); Вони ще попоралися біля стрілки, на кінцях якої висіли гирі, що й повинні регулювати супорт, який поведе різець по металу (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 60).

3. перен., діал., зневажл. Брита голова і голова взагалі. З усього мира та на мою гирю (Номис, 1864, № 285); Ніс — карлючка, рот свинячий, Гиря вся в щетині (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 70); Засмутились чуприндирі, Лап та й лап за бриті гирі... (Іван Манжура, Тв., 1955, 170); — Я в ясла, а ти мене за гирю та в шию, та буком (Василь Стефаник, I, 1949, 133); // Вбога, нужденна людина. [Іван (довго дивиться, притопуючи ногою):] Трясітеся, рубці, дивітеся, хлопці!.. Розступітеся, миряне, нехай гиря погуляє! (Марко Кропивницький, I, 1958, 87).

Фразеологізми

Бути гирею на нозі кому — обтяжувати когось. Була [Катерина] переконана, що з такими прикметами, як її, не буде нікому гирею на нозі, тим паче — в коханої людини (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 509).

Висячий важок, що приводить в рух механізм або врівноважує що-небудь. Іван відчинив дверцята годинника й підтягнув гирі (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 55);

Ілюстрації

9feb71cdc4e9620ba73f9c77ce62009c.jpg Bbls12.jpg Pr 8739 1.png Img 1087.jpg

Медіа

Див. також

Словник української мови



Джерела та література

Академічний тлумачний словник


Зовнішні посилання

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)